/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F4e53e916a770ab726c1f21d1babe7c71.jpg)
"Лютувальник" є в гаражах багатьох чоловіків, але мало хто знає, що це
Лютувальник / © pexels.com
Більшість чоловіків мають у своєму гаражі або майстерні паяльник. Проте мало хто здогадується, що цей звичний інструмент колись мав і зовсім іншу назву — «лютувальник».
Про це інформує ресурс ukrainian.stackexchange.com.
До української технічної лексики чимало термінів прийшли з інших мов. Іноді один пристрій має кілька варіантів назв — частина з них приживається, інші зникають. Часто буває, що люди добре знають російську назву якогось приладу, а от українська — губиться у мовній пам’яті. Так сталося, наприклад, із «підшипником» чи низкою інших технічних речей, які можна побачити у шкільних майстернях.
Що таке паяльник і як його ще можна назвати?
Згідно з «Вікіпедією», паяльник — це простий ручний інструмент, який використовують для контактного нагріву об’єктів. Його головне призначення — лудіння поверхонь та з’єднання металевих деталей шляхом локального паяння.
Академічні словники минулого століття дають ще цікаві варіанти назви. У «Російсько-українському академічному словнику» 1924-1933 років (А. Кримський, С. Єфремов) і у словнику О. Ізюмова 1930 року можна знайти слова пая́ло, пая́льник, а також їхні українські відповідники — лютува́ло та лютува́льник.
У різних джерелах трапляються ще такі варіанти:
- 
нажига́льник,
 - 
жига́ло,
 - 
опа́йщик,
 - 
лютовни́к.
 
А от у пізніших словниках — таких як «Словник української мови» в 11 томах чи УкрЛіт.ORG — ці старі варіанти вже зникають, залишаючи звичні для нас слова паяльник, паяльщик, паяльщиця.
У «Російсько-українському словнику технічної термінології» 1928 року (І. Шелудько, Т. Садовський) також фіксується лише сучасна форма — паяльник.
Цікаво, що старовинні назви могли означати не лише сам інструмент, а й майстра, який ним користувався. Для такого фахівця існували слова лютівник або лютар. Лінгвісти вважають, що ці варіанти збереглися у діалектах, особливо на Закарпатті.
До слова, акторка дубляжу та тренерка з усного мовлення Віка Хмельницька пояснила, як сказати українською «прімєрочна».
Опалення / © iStockЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

