Названо типи будинків, що найшвидше охолонуть без опалення

Україна готується до найважчої зими за час війни. Через постійні удари по енергетичній інфраструктурі частина житла може залишитися без тепла. Експерти попереджають: деякі типи будинків промерзають буквально за півтори доби — і стають непридатними для життя.

Про це пише Telegraf.

Поки енергетики готуються до можливих блекаутів, експерти вже підрахували, які будинки в Україні найменш стійкі до холоду. За їхніми оцінками, перші «впадуть» старі панельні хрущовки — у них температура падає до критичної всього за 36 годин без опалення.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства, пояснює: «Першими замерзнуть хрущовки. Там промерзання йде буквально на години — півтори доби, максимум дві, залежно від погоди. Потім уже доводиться зливати воду з системи, щоб не порвало труби».

Причина — технологія радянського будівництва. Тонкі бетонні панелі не тримають тепло, а стики між ними пропускають холод і вологу.

Панельні «висотки»

На думку іншої експертки, Христини Ненно, швидше за хрущовки промерзають навіть 16-поверхові будинки радянських серій — такі, як на вулицях Курбаса чи Зодчих у Києві.

«Першими замерзають шістнадцятиповерхівки, потім дев’ятиповерхові, і лише тоді — п’ятиповерхові панельки», — каже Ненно.

Ці будівлі мають великі тепловтрати через вертикальні шахти, тонкі стіни та неізольовані стики.

Цегляні хрущовки

Цегляні п’ятиповерхівки тримають тепло довше — близько двох-трьох діб при помірних морозах. Цегла акумулює тепло вдень і поступово віддає його вночі, тому мешканці мають кілька додаткових годин комфорту. Але без опалення навіть вони швидко охолоджуються.

Білі цегляні будинки

Побудовані у 1980–1990-х роках споруди з білої силікатної цегли зберігають тепло 3–4 доби. Вони мають кращу теплоізоляцію, проте й цього недостатньо для тривалих відключень.

«Чеські панельки»

Такі будинки, збудовані за удосконаленими проєктами, мають щільні з’єднання панелей типу «замок», які мінімізують тепловтрати. Навіть без опалення вони можуть утримувати тепло до 5 днів.

«Сталінки»

Будівлі сталінської епохи витримують холод найдовше. Масивні стіни завтовшки до метра й цегляна кладка дозволяють зберігати тепло тиждень і більше. Такі споруди будувалися з розрахунком на століття — і це досі відчутно.

Новобудови

Сучасні будинки, зведені за останні 10–15 років, — беззаперечні лідери за енергоефективністю.

«Якщо дім утеплений мінеральною ватою, має двокамерні склопакети, навіть при мінус п’яти всередині буде близько +15 градусів», — каже Попенко.

Окрім утеплення, у новобудовах краще захищені комунікації: стояки і труби ізольовані, тому система не замерзає навіть без тепла кілька діб.

Архітектор Сергій Юнаков нагадує, що радянські будівельники часто зменшували товщину стін під підвіконнями, аби «сховати» батареї, чим створювали зони тепловтрат.

«Економили на цеглі, а потім дивувались, чому промерзають стіни. Це як прикурювати на пожежі», — іронізує фахівець.

Навіть найтепліший будинок швидко втрачає температуру при сильному вітрі чи високій вологості. Північні фасади охолоджуються швидше, а будинки, розташовані далеко від ТЕЦ, — першими відчують наслідки відключень.

Єдиний вихід — комплексне утеплення. Але більшість українських панельних будинків уже перевищили свій 50-річний експлуатаційний строк.

«Перед ремонтом треба оцінити стан конструкцій. Іноді дешевше знести будинок і збудувати новий, ніж латати старий», — вважає Попенко.

Фахівці додають: утеплення лише однієї квартири підвищить температуру всередині максимум на 2 градуси, зате сусіди отримають грибок. Працює лише колективне утеплення всього фасаду.

Зима 2025–2026 може стати випробуванням для старого житлового фонду. Якщо удари по енергосистемі триватимуть, перші замерзнуть панельні хрущовки, а найкраще переживуть холодні дні мешканці сталінок та сучасних новобудов.

Українські біженці / © ТСН.ua Девід та Вікторія Бекхеми / © Associated Press "Шахтар" / © ФК Шахтар Курс валют / © ТСН.ua