Позади Молдовы и других кандидатов: кто обогнал Украину на пути в ЕС. Рейтинг евроинтеграции-2025
Позади Молдовы и других кандидатов: кто обогнал Украину на пути в ЕС. Рейтинг евроинтеграции-2025

Позади Молдовы и других кандидатов: кто обогнал Украину на пути в ЕС. Рейтинг евроинтеграции-2025

Звіт ЄС про розширення 2025 року, несподівано схвальний щодо України, став підставою для маси позитивних заяв з боку українських політиків та посадовців.

І дійсно, документ давав підстави радіти.

Це дійсно добре, бо офіційна констатація "відкату" могла б запустити процеси, які шкодять Україні в цілому.

Також, як вже розповідала "Євро.

Правда", звіт про розширення ЄС 2025 року став рекордно успішним для Києва за всі три роки нашої участі у цьому форматі.

Уперше середня оцінка дій України за всіма переговорними главами виявилася вища за психологічну межу у 2 бали ("певний прогрес", за термінологією звіту).

"Найкраща оцінка – це доказ того, що навіть захищаючись від повномасштабної агресії Росії, Україна продовжує реформуватися і трансформуватися відповідно до європейських стандартів", – відреагував на це президент Зеленський.

Але позитивні емоції, що виникли в офіційного Києва – оманливі.

Насправді звіт мав би стати для України сигналом тривоги.

Достатньо порівняти оцінку України та інших кандидатів на вступ до ЄС.

Профільна єврокомісарка Марта Кос заявила у вівторок, що Україна увійшла до четвірки держав-лідерів розширення, і це правда.

Дійсно, серед усіх держав-кандидатів можна виділити ті, які реально, а не лише на словах, претендують на вступ до ЄС.

Це – Чорногорія, Албанія, Молдова та, звісно ж, Україна.

Але ми – у хвості цієї четвірки.

Натомість звіт офіційно вивів "у топ" Молдову, яка за останній рік показала неймовірні результати і різко обігнала Україну.

А лідером процесу є Чорногорія, яка вже скоро зможе заявляти про свою готовність до вступу.

Наголосимо: це не означає, що для України усе втрачено, і що вона не має шансів на швидкий вступ до ЄС.

Але якщо Київ не пришвидшить реформи негайно – ми можемо остаточно випасти з числа лідерів.

Бо цей процес вже розпочався.

Рейтинг євроінтеграції-2025: як ми його вимірюємо.

Звіт про розширення від Європейської комісії – це головний документ року для держав-кандидатів, такий собі check-up вступного процесу.

Та найголовніше те, що цей звіт готують за однаковою методикою для усіх країн-кандидатів.

А отже, він дає змогу порівняти, хто рухається до вступу швидше, хто повільніше, а хто і узагалі обрав шлях, відмінний від європейського.

"Європейська правда" щороку аналізує цей звіт та готує таблицю з показниками усіх країн розширення.

Оцінка Єврокомісії, графіка "Євро.

Методика нашого обрахунку незмінна рік від року.

Єврокомісія за кожною тематикою дає країні дві оцінки – рівень відповідності правилам ЄС (ми "оцифровуємо" його показниками від 1 до 5) та прогрес, тобто оцінка змін за останній рік (може бути негативною, нульовою або ж позитивною – від 1 до 4).

А незмінна методика і з боку Єврокомісії, і з боку "Євро.

Правди" дозволяє порівняти з тим, як держави діяли у минулі роки (дивіться публікації ЄП "Рейтинг євроінтеграції-2024", "Рейтинг євроінтеграції-2023").

Ця, перша таблиця, включає лише перший показник.

Вона демонструє нинішній стан держав-кандидатів, рівень готовності до вступу, незалежно від того, як довго країна проводила ці реформи.

Трохи далі у цій статті – таблиця швидкості змін протягом минулого року.

Показники, зібрані з понад 1000 сторінок звіту ЄС, дають картину того, хто з кандидатів рухається до вступу, а хто симулює рух.

Окрім 33 глав вступних переговорів, ми аналізуємо також оцінки звіту за тематиками, які для ЄС важать найбільше.

І на них варто наголосити.

По-перше, це два ключових для ЄС елементи з першого кластера "Основи", як-от стан судової системи, антикорупція, боротьба з організованою злочинністю тощо.

Для кожного з них ЄС готує свою оцінку на додаток до оцінювання переговорних глав.

Їхня вага для ЄС настільки висока, що без прогресу за ними припиняються переговори і за "економічними" розділами, це юридично зафіксовано у правилах розширення.

Тому їх ми виділяємо у таблиці окремо.

Тут Україна минулого року, звісно ж, не показала прогресу, але й падіння уникнула.

Також окреме значення має "економічний критерій" – оцінка ринковості економіки у країні та її здатності до конкуренції у разі приєднання до ЄС.

Тут Україна нарешті має зростання.

Цьогорічний звіт ЄС має дві головні сенсації.

Одна з них стосується держав-аутсайдерів.

Лідери та антилідери рейтингу кандидатів на вступ до ЄС.

Це – "вічний кандидат" Туреччина, яку в останні роки почали карати негативними оцінками, підкреслюючи відкат реформ і відсутність шансу на зближення з ЄС за збереження нинішньої політики Анкари.

Це – Боснія, яка не має якісного управління державою і, попри всі зусилля симпатиків, лишається у хвості рейтингу.

Це – Косово, незалежність якого визнають не всі члени ЄС, а тому навіть оцінка ведеться не за всіма критеріями.

А від 2024 року до аутсайдерів додалася Грузія, влада якої остаточно обрала проросійський та антидемократичний шлях розвитку.

До речі, у звіті-2025 влада Грузії отримала особливе місце.

Такий собі "тупик ганьби".

Цього року вона отримала більше позначок "відкат реформ", ніж усі інші кандидати разом.

По суті, у Брюсселі публічно поставили хрест (принаймні наразі) на руху Тбілісі до ЄС.

А сенсацією цього року стало те, що коло аутсайдерів розширилося.

Звіт Єврокомісія викреслив з переліку перспективних кандидатів ще дві держави: це Сербія та Північна Македонія.

В обох державах влада не готова до продовження демократичних реформ, а у Сербії ЄК констатувала початок їхнього відкату.

За цих обставин для ЄС вже не має значення те, що деякі економічні показники цих країн є високими (а Сербія донедавна була навіть лідером розширення).

Саме тому в ЄС публічно кажуть, що лишилася тільки четвірка лідерів, включно з Україною.

Друга сенсація – це зміна лідера у нашому регіоні.

Прогрес реформ в Україні "історичний", але недостатній.

Як очевидно з прикладів Туреччини або Сербії, значення має не тільки нинішній стан (у обох показники суттєво вищі за українські), а й динаміка змін.

В теорії, для завершення вступних переговорів держави кандидати повинні мати як мінімум "четвірку" за усіма розділами.

Цей блок таблиць складніший, але саме він насправді дозволяє зрозуміти, чи рухається держава до вступу в ЄС.

Оцінка Єврокомісії, графіка Євро.

(натисншть на картинку для її збільшення).

Чим більше зелених та блакитних елементів у стовпчику країни, тим активніша вона у виконанні вимог ЄС.

Червоні та особливо темні елементи – показники проблем.

Внизу таблиць підбитий підсумок.

На практиці, найбільше значення має графа "зміна за рік".

Це кількість нових одиниць рейтингу, які держава отримала від ЄС з минулого звіту.

Ситуація для України тут – м’яко кажучи, не оптимістична.

Цього року Київ отримав від ЄС "рекордно успішний" звіт, але на практиці ми маємо зростання лише на 2,5 балів сумарно за усіма переговорними главами.

Щоби отримати усюди як мінімум по 4 бали, нам треба ще 54 бали сумарно.

За нинішніх темпів – це ще 22 роки!.

Звісно, це умовний розрахунок, але з нього очевидно, що це – не той темп, на який розраховує Київ, і не той, якого вимагають українці.

Чи можливо рухатися набагато швидше? Звіт ЄС каже що так, і це продемонструвала Молдова.

Саме її показник став другою, і найважливішою для нас сенсацією звіту.

У той час, як у Києві тішилися через ""особистий рекорд" України у звіті-2025, Молдова показала ту швидкість реформ, яка реально необхідна для вступу.

Їхній прогрес за рік більш ніж уп’ятеро перевищує український: Молдова отримала 13 додаткових балів за рік.

Як відомо, ЄС розглядає Україну у парі з Молдовою, коли йдеться про розширення.

Чи не десяток останніх років вважали за факт те, що у цій парі лідером є саме Київ, а Кишинів йде позаду.

Тепер це не так.

За оцінкою 2025 року Молдова не лише надолужила відставання від України, а й випередили її.

У таблиці ви можете побачити однаковий показник двох країни у 2,4 бала, та це – наслідок округлення.

В реальності молдовський рейтинг вже вищий (2,44 проти 2,36 в України).

Як Молдові вдалося досягти такого дива?.

Одне з пояснень – те, що Молдова, як і Україна, цього року проводила разом з ЄС скринінг національного законодавства.

Це – стандартний процес для усіх кандидатів, коли Єврокомісія, оцінює правову базу держави та її відповідність праву ЄС.

Часом за підсумка цього Брюссель переконується, що держава-кандидатка перебуває ближче до ЄС, ніж це видавалося.

І урядовці, і експерти визнають, що скрінінг допоміг Україні отримати рекордний для себе результат всупереч тому, що темп реформ цього року уповільнився.

Втім, стрибок Молдови у кілька разів вищий за український.

А отже, ключове питання – відмінність реального темпу реформ.

І нарешті, треба окремо повернутися до Чорногорії.

За кількістю набраних балів вона відстала від Молдови, але лише тому, що вже перебуває на дуже просунутому рівні із середнім рейтингом за переговорними главами майже 3,5 бали.

Серед 40 показників нинішнього рівня наближеності до ЄС – лише три "двійки" (в України і Молдови "двійка" – найбільш поширена оцінка), майже усе – у зеленій зоні.

За нинішніх темпів Чорногорії достатньо 2,5 роки, щоби довести усі глави мінімум до четвірки.

Словом, тут є всі підстави говорити про швидку готовність до вступу.

Висновки для України.

Варто зауважити, що спостерігачів в Брюсселі головну увагу звернули на стрімкий прогрес Чорногорії, у той час як сенсаційний успіх Молдови лишився значною мірою в тіні.

Причина у тому, що Чорногорія вже упритул підходить до готовності до вступу.

Це, втім, не є несподіванкою.

Європейська правда ще рік тому попереджала що Брюссель обрав тактику швидкої підготовки Чорногорії до вступу і концентрує на цьому зусилля, поки Україна не поспішає з реформами (дивіться, зокрема, статтю "Як Чорногорія стає нашим головним конкурентом на шляху до членства").

З плином часу у Брюсселі дедалі відвертіше кажуть про бажання підготувати Подгорицю до вступу першою.

І вона об’єктивно найбільш готова до цього кроку серед усіх столиць держав-кандидатів.

Зараз питання у тому, хто ж увійде до вступного пакета разом із нею.

У останні місяці у Брюсселі дедалі частіше лунає теза про нове тріо, до якого включають Чорногорію, Албанію та Молдову.

Тобто без України.

Це обурює Київ та дружні до нас столиці, але факт таких розмов вже навіть і не заперечують.

На жаль, нинішній звіт про розширення ЄС, попри його "позитивність" для України, дає додатковий грунт для цього.

Логіка проста: немає реформ – не буде вступу.

І те, що Київ чує від посадовців ЄС підбадьорюючі запевнення у тому, що вони "вражені тим, як Україна проводить реформи під час війни", не має вводити в оману.

Реальна оцінка темпу реформ у звіті Єврокомісії є справжнім сигналом тривоги.

І про Молдову.

Варто нагадати, що там щойно обрали новий парламент, де проєвропейська партія PAS зберегла монобільшість.

Є новий уряд.

Це – добрі умови для нарощування темпу реформ.

На додаток до цього, у Брюсселі не є секретом, що профільна комісарка Марта Кос є прихильною до Кишинева.

Все це означає, що наступного року у звіті про розширення ми можемо знову побачити надзвичайний успіх Молдови.

І якщо у той самий час Україна буде рухатися тим темпом, що і зараз, тобто у рази повільніше за нашу сусідку – то ми просто безнадійно відстанемо, і зв’язка наших держав розірветься природним чином.

Єдиний шанс для України уникнути цього і, в ідеалі, долучитися до наступної хвилі розширення – лежить через реальне відновлення реформ.

Це має стати пріоритетом і для президента, і для уряду, і передусім для парламенту, у якому зараз гальмують навіть ті євроінтеграційні проєкти, що доходять до розгляду.

Хоча, на словах усі групи у парламенті виступають за Україну в ЄС.

Настав час зрозуміти, що ми підходимо до історичної розвилки, що визначатиме майбутнє України.

І що ЄС свідомий усіх проблем, навіть коли не говорить про них уголос.

Звіт про розширення 2025 року наочно підтверджує обидві ці тези.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".

Джерело матеріала
loader
loader