Робота, мова та розлучення: що відбувається з українськими біженцями в Німеччині
Робота, мова та розлучення: що відбувається з українськими біженцями в Німеччині

Робота, мова та розлучення: що відбувається з українськими біженцями в Німеччині

Українцям розповіли, скільки біженців у Німеччині мають роботу.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у дослідженні німецького Федерального інституту демографічних досліджень.

Дослідження показало, що зайнятість українців у Німеччині за три роки зросла утричі. Якщо влітку 2022 року роботу мали лише 16% біженців працездатного віку, то зараз - уже 51%. За словами керівника дослідження Андреаса Етте, багатьом вдалося знайти роботу завдяки мовним і інтеграційним програмам.

Вчені почали опитувати українських біженців кожні пів року з 2022 року. Згодом до опитування долучили і тих, хто приїхав у країну на пізніших етапах війни.

Зростає не лише працевлаштування, а й задоволеність роботою. Серед респондентів віком від 20 до 50 років частка тих, хто задоволений своєю роботою, збільшилася з 87% у 2023 році до 94% зараз.

Цікавий факт: найкваліфікованіші українці приїхали під час першої хвилі втечі. Пізніше середній рівень освіти біженців знизився.

Українці у Німеччині / Фото: gettyimages.com
Українці у Німеччині / Фото: gettyimages.com

Дослідження торкнулося й особистого життя. Виявилося, що 29% жінок, які виїхали без чоловіків, більше не перебувають у стосунках із попереднім партнером.

Майже половина українок планує залишатися в Німеччині максимум на кілька років. Але ті, чиї партнери поруч, хочуть жити тут постійно. Директорка інституту Катаріна Шпіс наголосила, що сім’ї, де обоє батьків разом, демонструють найтриваліші плани.

Неочікуваний нюанс: чверть дітей і підлітків не хочуть залишатися в Німеччині, хоча їхні батьки налаштовані жити тут назавжди.

При цьому майже половина молодих українців оцінює свій рівень німецької мови як добрий або дуже добрий. Серед батьків таких лише 8%. Але мова - не єдиний ключ до інтеграції: важливі позашкільні заняття та дружба з місцевими.

Проблема в тому, що українські діти поки що відчувають слабший зв’язок зі школою, ніж їхні німецькі однолітки. Дослідники вважають, що онлайн-навчання в українській школі та окремі класи для біженців заважають відчути себе частиною німецької системи.

Раніше повідомлялося, що у Німеччині підвищать мінімалку.

Джерело матеріала
loader
loader