/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe0545da7cb26fb389f1efe931987853d.jpg)
Український "ТОР": як дрони-матки змінюють повітряну війну
Українці презентували "ТОР" — багатоцільову дрон-матку, яка виводить зенітний FPV на висоту до 2 км, розганяє до 150 км/год і скидає безпосередньо над ворожою ціллю. Така схема знижує енергоспоживання перехоплювача та дозволяє посилити його бойову частину, отже атаки стають ефективнішими. Фокус з'ясовував, чи зможе "ТОР" випередити російську "Молнию".
На міжнародній оборонній виставці MSPO 2025 у польському Кельце українська компанія Altair Technologies вперше представилабагатоцільовий безпілотний літальний апарат "ТОР". Ця розробка позиціонується як універсальна платформа для розвідки, ретрансляції сигналів та доставки FPV-дронів, включно із зенітними перехоплювачами.
Особливу увагу експертів Defense Express привернула концепція "дрона-матки", здатного виводити зенітні FPV на висоту до 2000 м, розганяти до 150 км/год і скидати поблизу цілі. Такий підхід суттєво економить ресурс акумулятора перехоплювача, дозволяючи або збільшити час польоту, або зменшити ємність батареї на користь потужнішої бойової частини. Для зенітних БПЛА, де критичними є мала вага та висока швидкість, ця схема відкриває нові тактичні можливості.
"ТОР ОПЕРАТОР" пропонується у двох модифікаціях. Електрична версія має дальність до 150 км, крейсерську швидкість 72 км/год, максимальну злітну масу 26 кг і стелю 2000 м. Її переваги — низький акустичний підпис і знижена помітність для РЕБ противника, що робить її оптимальною для операцій у тилу ворога.
Модифікація з двигуном внутрішнього згоряння забезпечує дальність до 400 км при швидкості 150 км/год і злітній масі 28 кг. Вона орієнтована на тривалі польоти з важчим навантаженням, зокрема доставку кількох FPV або ретрансляцію на значних відстанях.
Апарат оснащується модульною оптикою: денною камерою або тепловізором, розміщеними на лівому крилі для покращеного огляду. Запуск здійснюється з розбірної катапульти, що полегшує розгортання в польових умовах. Керування — через захищений ноутбук. У режимі ретранслятора "ТОР" забезпечує стійкий зв'язок для груп FPV-дронів, компенсуючи перешкоди від РЕБ.
Представлення "ТОР" на MSPO-2025 підкреслює еволюцію українських безпілотних систем від тактичних ударних платформ до комплексних рішень, здатних змінювати баланс у протиповітряній боротьбі.
Наскільки ефективні українські дрони-матки
Заступник генерального директора компанії-виробника засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський роз'яснює концепцію дрона-матки як великого безпілотного носія з автономним автопілотом. Система поєднує інерційну навігацію, візуальне позиціонування та картографічний маршрут, що дозволяє долати сотні кілометрів навіть у зонах з повністю заглушеним GNSS. Платформа функціонує як гібрид: за замовчуванням виконує місію автономно, але за наявності каналу зв'язку оператор може дистанційно коригувати скидання або підтверджувати ціль.
Ефективність дрона-матки полягає в доставці FPV-камікадзе глибоко в тил противника.
"Такі дрони дають змогу доставити боєзаряд глибоко в тил і ефективні проти вразливих або статичних цілей — припаркованої техніки та вузьких вузлів інфраструктури. Однак залп бойового навантаження у таких апаратів невеликий (від сотень грамів до 1–3 кг), тому руйнування зазвичай локальні. Місії відносно недорогі, але їхня успішність сильно залежить від тактики, розвідданих і наявності у противника засобів радіоелектронної боротьби. Поодинці ці дрони дають обмежений ефект, у масовому застосуванні та за правильного планування вони можуть створити помітний тактичний вплив", — каже Фокусу експерт.
Російські дрони-матки та українські дрони-матки: війна майбутнього
За словами Храпчинського, в Росії аналогічні платформи вже в строю. Зокрема, БПЛА "Молния" фіксують у ролі дрона-матки: його переобладнують для транспортування та скидання малих FPV-камікадзе.
Так у червні 2025 року Сергій "Флеш" Бескрестнов, фахівець із систем зв'язку Сил оборони, оприлюднив кадри з камери українського БПЛА, на яких зафіксованоросійський дрон "Молния-2" у ролі носія для FPV-камікадзе.
Для монтажу меншого дрона окупанти демонтували верхню частину фюзеляжу "Молнії-2". Використання одноразового камікадзе як платформи для іншого ударного апарата може здаватися парадоксальним, проте має практичне обґрунтування. Зазвичай носіями слугують дорожчі багаторазові БПЛА з ретрансляторами, але в цьому разі адаптовано дешевий "Молния-2", який зберігає можливість повторного застосування. Доставлений FPV може виконувати функцію ретранслятора.
На "Молнии-2" помічено FPV сімейства "Скворец", активно застосовуваного ЗС РФ, включно з ударами в українському тилу. Ймовірно, модернізований "Скворец-ВМФ" інтегрують у морські БПЛА.
Нагадаємо, щопонад 3,3 млн китайських двигунів, ввезених у РФ, живлять російські дрони, що тероризують українські міста. The Wall Street Journal підтверджує: Пекін системно постачає Москві критичні компоненти БПЛА. Фокус проаналізував, чи витримає Україна тиск цього технологічного дуету.
Також Фокус писав, що увечері 26 жовтня українські дронипрорвали московську ППО. Попри хвастощі Кремля про "непробивний щит", регулярні влучання в регіоні свідчать: російська оборона не справляється з сучасними загрозами.

