Дилема корупційних викриттів

Позитивність чи негативність публічних викриттів української корупції залежить від результатів цього процесу.

Якщо скандальні викриття масштабної високопосадовою корупції в Україні (які для українців не є якоюсь суперсенсацією) призводять до заміни не тільки публічно зашкварених, але й усіх чиновників, потенційно дотичних до тіньової схеми, то це добре. Особливо, якщо замість тупих цинічних корупціонерів приходять люди професійні і відносно чисті, принаймні, які будуть деякий час боятися запускати масштабні корупційні схеми.

Це робить Україну сильнішою — як у воєнному протистоянні недоімперії, так і у міжнародній дипломатії.

А якщо принципового очищення влади від схоплених за руку високопосадових крадіїв не відбувається, хтось просто іде з посади, щоб через час, коли скандал вщухне, поновитися на іншій посаді, а корупційні схеми так залишаються, то публічний скандал безумовно шкодить Україні. Тому що деморалізує бійців на фронті і добиває і так небездоганний міжнародний імідж Україні.

Це однозначно послаблює Україну.

При цьому треба пам’ятати, що масштабні корупціонери свідомо чи несвідомо, але працюють на поразку України у війні. Бо нема України — не перед кім і нести відповідальність за корупцію. А від росії ще й винагороду можна отримати — за сприяння у розвалі України.

Тому слідкуємо саме за наслідками чергового скандалу.

Джерело