Що має зробити Україна для посилення довіри ЄС на тлі корупційного скандалу з Міндічем

ЄС утримується від офіційних заяв щодо операції "Мідас", але в неофіційних розмовах доводиться чути від європосадовців і обурення, і розпач через те, що тепер допомога українській енергетиці може ускладнитися.

Ключова умова виходу з кризи – це системні зміни в Україні.

Бо окрім відставки та показового покарання причетних важливо зробити так, щоби схеми не відновилися з новими іменами.

У питанні протидії корупції найсвіжіший перелік вимог до України зафіксований у звіті з розширення.

А також є ширший список з тіньового звіту, який був одним з ключових джерел для формулювання цього документа.

Про те, якими є очікування та вимоги з європейського боку, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Вимоги ЄС? Не тільки Галущенко.

Що доведеться зробити Україні для боротьби з корупцією.

Далі – стислий її виклад.

Перелік задач, які Україна має зробити у 2026 році у рамках свого руху до вступу в ЄС, починається з вимоги "зберегти незалежність антикорупційних інституцій".

Відсилка до липневих подій – цілком очевидна.

Однак лише "не руйнувати" реформу – недостатньо.

Зокрема, звіт ЄС вимагає "розширити юрисдикцію НАБУ на всі публічні посади з високим рівнем ризику" і уточнює, що під контроль Бюро мають бути віднесені посадовці, "такі як керівництво Офісу президента, голови обласних адміністрацій тощо".

Крім того, в Україні по факту (і всупереч закону!) склалася конкуренція між правоохоронними органами, внаслідок чого корупційні справи топпосадовців можуть "перехопити" СБУ або Державне бюро розслідувань.

Євросоюз вимагає унеможливити таку практику і також зараховує її до спроб влади обмежити Національне антикорупційне бюро і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).

Тому на 2026 рік ЄС виставив для України вимогу "запровадити надійні запобіжники проти втручання в роботу НАБУ і САП та обходу їхньої виключної юрисдикції у справах про корупцію на найвищому рівні".

Ще одна рекомендація стосується повноцінного розслідування корупції за участі парламентарів.

Зокрема, Брюссель вимагає "посилити автономію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у розслідуванні справ проти народних депутатів без попереднього погодження з генеральним прокурором".

Зараз ініціювання кримінального провадження та погодження проведення слідчих дій щодо народних депутатів мають бути узгоджені з політично залежним генпрокурором.

Більш того, до офіційних вимог ЄС потрапила також потреба змінити процедуру призначення генпрокурора, забезпечивши його незалежність.

Також окрема вимога – щодо покарання винних у корупції.

Україна має ліквідувати кілька лазівок, які дозволяють закривати корупційні справи.

Заступниця виконавчого директора Transparency international Ukraine Катерина Риженко пояснює, що найбільш нагальною є потреба виправити норми, які зараз дозволяють зловживання процесуальними правами.

Зокрема, затягуванням справ.

Євросоюз чекає від України того, щоб строки давності обмежувалися судом першої інстанції.

Наприклад, нещодавно суд першої інстанції засудив ексочільника Державної фіскальної служби Романа Насірова до шести років позбавлення волі.

А строки давності за його справою спливають влітку 2026 року, але завершити апеляційний розгляд до того часу – малореальне завдання.

Як наслідок, Насіров може оминути покарання.

А ще є проблема "правок Лозового" із нормою про безумовне закриття справ.

Це – не повний перелік європейських вимог у цій сфері.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Вимоги ЄС? Не тільки Галущенко.

Що доведеться зробити Україні для боротьби з корупцією.