«Пили сечу, думали їсти трупи загиблих товаришів»: історія російського штурмовика, який після тюрми опинився в полоні ЗСУ

Окупант Андрій Галкін з Алтайського краю каже, що після виходу з колонії його фактично примусили підписати контракт із Міноборони РФ Коли він попередив, що може відкрити вогонь по своїх, на це просто не звернули уваги. Його запевнили, що відправлять нібито «будівельником» у тил. Про історію росіянина, який потрапив у полон до Збройних сил України, розповів проєкт «Хочу жить».

«Я казав їм, що маю розумові порушення, перебуваю на обліку в нарколога і з дитинства є інвалідом. У відповідь почув: “Не зважай, усе буде нормально”. Медкомісія без питань поставила всі печатки — “придатний”, “здоровий”. Того ж вечора мене відправили», — розповів Андрій.

У військовій частині Галкіна одразу включили до штурмового підрозділу. Під час першого ж бойового виходу він понад тиждень перебував на позиції без їжі та води. За його словами, окупантам доводилося пити власну сечу, а від відчаю вони вже розмірковували над тим, щоб їсти тіла загиблих поруч товаришів або навіть накласти на себе руки. Не дивно, що появу бійців ЗСУ Андрій та його побратими сприйняли як порятунок.

«Пообіцяли зберегти нам життя — і дотримали слова. Нас не били, ставилися як до нормальних людей», — розповів Андрій.

«Для російської армії поява таких штурмовиків, як Галкін, уже давно не виняток. На передову масово відправляють людей із психічними розладами, інвалідністю чи тяжкими хворобами. Їх цинічно кидають на смерть — у державі-ГУЛАГу, де панують “понятія” та право сильного, годі говорити про людяність. Російській системі байдуже, кого і якою ціною вбивати», — зазначено в повідомленні «Хочу жити».

Раніше 118-та бригада оприлюднила відео із полоненим росіянином. Він розповів, що підписав контракт, аби допомогти дітям виплатити іпотеку.