Його ніхто так і не розгадав: історія життя Юрія Кнорозова, який розшифрував писемність мая

Попри такий внесок у науку, Юрій Кнорозов залишається маловідомим для українців. Лише у Харкові та його рідному Південному на честь науковця названо вулиці, а ось пам'ятника немає досі. Про цікаві факти із життя маяніста та про складний шлях до визнання світовим науковим товариством розповідає 24 Канал з посиланням на "Накипіло" та "Громадське".

Ким був Юрій Кнорозов: українцем чи росіянином?

Народився він у 1922 році в селище Південне під Харковом. Його батьки були родом з Росії та належали до російської інтелігенції. Щоправда, у свідоцтві про народження його записали під українським варіантом імені – Юрко. Невдовзі після цього офіційно розпочалася українізація і, можливо, саме це причина такого цікавого факту.

В атестаті за українську мову та літературу він мав "добре", тоді як інші предмети йому давалися на "відмінно". Цілком імовірно, що українська мова та література давалися йому непросто, бо ріс він у російськомовному середовищі.

Почав вивчати історію Юрій у Харківському університеті на історичному факультеті. І саме українська освіта дала йому поштовх для подальших наукових звершень.

У 1943 році, коли радянські війська ненадовго звільнили Південне, Юрій із матірʼю переїхав до Москви. Там він вступив на факультет Московського університету. Далі все життя харків'янин провів на території Росії та помер у 1999 році в Санкт-Петербурзі.

Щоправда, як розповідав український учений-маяніст Юрія Полюхович, який вивчав біографію Кнорозова, – коли до нього приїжджали земляки, він говорив: "А, рідна Україна, рідна мова, як я скучив за нею!", пише Ukraine History.

Юрій Кнорозов у дитинстві – хлопчик зі скрипкою / Фото взято із сайту "Накипіло"

Ореол загадковості: які міфи існують про Юрія Кнорозова?

У літньому віці він був схильним до містифікацій. Зокрема, жартував, що у нього відкрилися лінгвістичні здібності після того, як, граючи у дитинстві у футбол, він отримав сильний струс мозку та ледь не втратив зір. "Мабуть, це була чаклунська травма", – казав він.

Крім того, існує плутанина з датою його народження. Адже сам Юрій начебто стверджував, що народився 31 серпня, а не 19 листопада, як написано в офіційних документах. Хоча не відомо жодного незалежного підтвердження цих його слів.

Ще один міф у його біографії – історія про врятовані книги. Нібито він у 1945 році як солдат радянської армії брав участь у штурмі Берліна та там з охопленої вогнем бібліотеки врятував дві стародавні книги, вкрай важливі для розшифровки писемності мая. Йдеться про "Повідомлення про справи в Юкатані" францисканського монаха XVI століття Дієго де Ланди та копію трьох кодексів мая.

У розпорядженні дослідника справді були ці книги, і саме вони неабияк допомогли йому розгадати писемність мая. Проте достеменно відомо, що у визволенні Берліна він участі не брав і нічого там з пожежі не рятував. А отримати доступ до цих робіт він зміг, тому що їх, за офіційною версією, вивезли з Німеччини радянські військові.

У 43 році під час війни Кнорозов опинився в німецькій окупації на Харківщині. Йому це неодноразово закидали, а в ті часи це давало підстави підозрювати його в антирадянських настроях. Він небезпідставно боявся, що його можуть репресувати, і саме тому такі містифікації могли певною мірою його реабілітувати,
— пояснює дослідником історії та культури мая Максим Стюфляєв.

Як, попри страх бути заарештованим, пішов проти наукових переконань Енгельса?

Один з основоположників марксизму Фрідріх Енгельс вважав, що мая перебували на стадії варварства та держави не мали. Натомість Кнорозов називав ці твердження хибними. Йому вдалося з'ясувати, що у мая були і державні посади, і писемність, і армія — тобто держава.

У 1955 році Юрій мав захищати кандидатську дисертацію про той самий текст "Повідомлення про справи в Юкатані". І мав на меті довести хибність думки Енгельса. Але в ті роки піти проти марксиста означало піти проти держави. Тож дослідник, ідучи на захист, не знав, що на нього чекає: науковий ступінь чи арешт.

Знайшов блискучий вихід із цієї ситуації куратор Юрія – Толстов. Він придумав безпрограшний хід, згідно з яким Кнорозов не спростовував Енгельса, який не володів усіма джерелами з історії мая, а нібито доповнював і розвивав його теорію, роблячи внесок у розвиток марксизму.

У підсумку Кнорозов за старання та блискучу роботу одразу отримав звання доктора наук. А пізніше ще й став лауреатом Державної премії СРСР. Його відкриття облетіло всю пресу, адже був справжній тріумф.

Як випадок допоміг йому зацікавитися писемністю мая?

Кнорозов цікавився шаманськими та їздив їх вивчати в Узбецьку та Туркменську РСР. Там він досліджував кочові етнічні групи, вивчав давньоєгипетську та японську мови.

Аж раптом побачив статтю історика Пауля Шелльхаса "Дешифрування писемності мая – нерозв'язна проблема". Це харків'янин сприйняв як виклик. Науковець просто не міг змиритися з тим, що таємниця мая і досі лишається загадкою. Він повторював: "Те, що створено одним розумом, не може не бути розгадано іншим".

5 років не виходив із кабінету: як Юрія захопила ідея розшифрування писемності Мая?

Кнорозов вирішив повноцінно зайнятися розшифруванням писемності мая після того, як йому заборонили вступити в аспірантуру, адже він був з окупованих територій. Згодом Юрій переїжджає в Ленінград, де живе у Музеї антропології й етнографії (Кунсткамера). З меблів чоловік мав лише стелажі для книг, письмовий стіл і солдатське вузьке ліжко. Та у прямому сенсі харчувався хлібом і водою.

До нього було чимало спроб розшифрувати тексти мая, але усі були невдалими. Тому ніхто не вірив, що дослідник зможе це зробити. Однак Юрій взявся за справу з неабиякою завзятістю – працював і вдень, і вночі. Ба більше, за його словами, деякі теорії приходили до нього уві сні, коли втома долала, але мозок продовжував працювати.

Як ми уже писали раніше, досліднику вдалося дістати "Повідомлення про справи в Юкатані" та копію трьох кодексів мая. Західні вчені сперечалися про тип писемності у мая. Проте обидві книги допомогли Юрію з'ясувати, що вона – ієрогліфічна, як писемність давніх Китаю, Шумеру та Єгипту.

Юрій не виходив із кабінету 5 років, читаючи й перечитуючи невідомі знаки й малюнки. Чоловік дізнався, що кожен знак мая позначає не окремий звук і не ціле слово, а лише склад. Він розробив ієрогліфічний каталог, куди увійшли 540 знаків писемності мая та їхні тлумачення. Це допомогло зрозуміти правильний спосіб прочитання. Згодом метод Кнорозова дозволив дослідникам з різних країн розшифрувати більшу частину відомих текстів мая.

Юрій Кнорозов за роботою / Фото взято із сайту Ukraine History

Як Кнорозову вдалося розшифрувати писемність, жодного разу не виїхавши за кордон?

Юрій завжди мрія про подорож до Мексики. Але радянська влада ставилася до нього зі скепсисом і вважала його неблагодійним та таким, що не повернеться назад. Хоча іноземні вчені зачитувалися його монографіями та часто запрошували виступити, проте харків'янин змушеним був відмовлятися.

Він так і не прочитав купу лекцій у найкращих університетах Європи, не відвідав міжнародні наукові симпозіуми, конгреси й не отримав особистої похвали від маяністів. Зрештою іноземці самі, за можливістю, приїжджали до Радянського Союзу, аби зустрітися з Кнорозовим.

Крім того, Кнорозов трохи зверхньо стверджував: "Я – кабінетний учений. Щоби працювати з текстами, нема потреби лазити по пірамідах".

Чи вдалося все ж відвідати Юрію Латинську Америку?

Так, і сталося це за кілька років до його смерті. Лише в 1990, у віці 68 років, на запрошення президента вчений нарешті відвідав Гватемалу, а в 1992 році — Мексику. Там він побачив руїни стародавніх міст мая та доторкнувся до скарбів таємничого народу. Усе це він вивчав протягом багатьох років.

Гватемала нагородила харків’янина Великою золотою медаллю президента, а Мексика — орденом Ацтекського орла. Також у мексиканських містах Канкуні та Мериді згодом встановили пам'ятники Кнорозову. У Мериді його зображено з улюбленою кішкою Асею на руках.

Пам'ятник Юрію Кнорозову у Мериді, Мексика: дивіться відео

Кнорозов мав персонального хейтера: хто це був?

Західні науковці спершу не сприймали дослідження харків'янина. Особливо відзначався відомий британський маяніст Джон Ерік Томпсон. Він назвав метод Кнорозова "марксистською диверсією" та навіть вигадкою.

Англієць вихоплював у роботі Кнорозова окремі помилки, чіплявся за них та відкинув сам принцип, запропонований радянським науковцем. До прикладу, у стилізованому зображенні оленя харків'янин побачив ягуара. На це Томпсон відповів йому у своїй публікації: “Можливо, у марксизмі-ленінізмі це і ягуар, але насправді це олень!”

У підсумку британський вчений так і не визнав досягнення опонента до своєї смерті в 1975 році. Завдяки його авторитету ідеї Кнорозова погано сприймалися й у США.

Хоча насправді усю цю кашу заварив саме Юрій. Він різко критикував західних опонентів, зокрема стверджував, що американські дослідники завели маяністику в глухий кут. Водночас у своїй роботі припустився низки об’єктивних помилок.

Як коти вплинули на дослідження Кнорозова?

Юрій дуже любив котів. Зокрема, допомагала йому у дослідженнях кішка Ася. Вона завжди була поруч з господарем, тому в деяких своїх працях вчений вказував кішку як співавторку й дуже ображався, коли видавці викреслювали її.

Існує легенда, що саме спостерігаючи за поведінкою Асі та її кошенят, Юрій робив висновки, як працює мозок і формується система комунікацій. Дехто казав, що й сам учений у чомусь був схожим на кота.

Знамените фото Юрія Кнорозова із суворим поглядом і сіамською кішкою Асею на руках / Взято із сайту "Накипіло"

Що ще, крім писемності мая, вивчав Кнорозов?

Ще в юності на історичному факультеті Харківського університету Юрій почав вивчати ієрогліфічну писемність Стародавнього Єгипту. Це дозволило йому зрозуміти, як "працюють" ієрогліфи загалом. Ба більше, коли його мобілізували у 1941 році, він майже одразу потрапив в оточення під Черніговом. Але дослідник дивом залишився живим. Кнорозов пробрався у рідні місця на окуповану територію та ховався там від німців у льосі, і при свічках продовжував вивчати єгипетські ієрогліфи.

Окрім досліджень цивілізації мая, Юрій також намагався розшифрувати писемність долини Інду (так зване "хараппське письмо") та острова Пасхи (знамениті дощечки ронго-ронго). Однак значних відкриттів у цих темах не зробив.

Яких ще українців знають у світі більше, ніж на батьківщині?

• Катерина Білокур – справжній геній у світі мистецтва. Її картини виставлялися в Парижі, а сам Пабло Пікассо захоплювався майстерністю українки. Хоча Катерина була художницею-самоучкою.

• Перший політ людини на Місяць допоміг здійснити українець Юрій Кондратюк. Ще задовго до космічної ери у 1920-х роках він описав гравітаційний маневр та ідею місячного модуля. Його напрацювання згодом використала NASA під час місії "Аполлон-11".

• У нашій країні її ім'я не надто відоме, а у Європі та США її роботи можна знайти у кращих галереях. При чому всюди наголошують на її українському походженні. Мовиться про Соню Делоне – першу художницю, чиї роботи за життя виставили у Луврі.