Археологи знайшли древню гавань та затонулі кораблі: місце зберігало 4000 років історії

Дослідницька група з університету Акденіз під керівництвом доцента Хакана Оніза провела глибоководні дослідження за допомогою сонара високої роздільної здатності, робототехнічних систем та цільових занурень з наукового судна UPL, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами Оніза, в цьому сезоні місія зареєструвала десять нових затонулих кораблів — шість поблизу Анталії та чотири поблизу Фетхіє — що збільшило загальну кількість підтверджених підводних затонулих кораблів у Туреччині до 421.

Серед найвизначніших знахідок — раніше невідома гавань, яка, судячи з усього, використовувалася безперервно з IV століття до н. е. до пізнього османського періоду. "Ми задокументували гавань, яка свідчить про безперервний морський трафік від бронзового віку до османського періоду", — пояснив Оніз, зазначивши, що збережені на морському дні якорі вказують на довгострокові моделі притулку та торговельної діяльності між Єгиптом, Левантом та південною Анатолією.

Якірна стоянка виділялася тим, що її планування відповідало умовам, описаним в стародавніх практиках мореплавства. Природні рельєфи забезпечували часткову захищеність від вітру, а піщане морське дно забезпечувало міцне утримання кам'яних або металевих якорів.

Помірна глибина робила її придатною для різних типів суден, а поблизькі джерела прісної води збільшували її цінність для екіпажів, що подорожували між Єгиптом, Палестиною, Ліваном, Сирією, Хатаєм, Аданом та Мерсіном.

Багато якорів належали до різних історичних періодів, що допомогло дослідникам простежити повторні повернення кораблів впродовж століть. Ці особливості підтверджують думку, що моряки покладалися на надійні прибережні орієнтири для навігації, оскільки плавання у відкритому морі залишалося обмеженим аж до пізніших періодів.

У цьому районі також було виявлено три затонулі кораблі, що продемонструвало ризики, з якими стикалися капітани, що плавали поблизу східних бухт Фетхіє. Хоча якірна стоянка захищала судна від західних вітрів, Оніз зазначив, що раптова зміна погоди зі сходу змушувала екіпажі діяти миттєво: "Це місце захищене від вітрів, що дмуть із заходу, але якщо зі сходу насувається шторм, моряки повинні негайно тікати. У деяких випадках підняти якір неможливо. Вони перерізають мотузку і тікають".

Три затонулі кораблі, ймовірно, затонули під час таких подій, але зберегли вантаж, амфори і деталі конструкції, що дозволяє археологам реконструювати минулі торговельні мережі. Ці останні знахідки доповнюють швидко зростаючий каталог підводних археологічних знахідок Туреччини.

Ідентифікація цього якорної стоянки значно поглиблює розуміння морської історії східного Середземномор'я. Вона підтверджує, що південний захід Туреччини впродовж тисячоліть відігравав центральну роль у далекій торгівлі та регіональній мобільності.

Важливо Не просто місце для розваг: археологи знайшли старовинні артефакти у театрі I століття н. е. (фото)

Окрім цінності самих затонулих кораблів, це місце є орієнтиром для вивчення того, як моряки від бронзової доби до османської епохи пристосовувалися до сезонних погодних умов, небезпек узбережжя та потреби в безпечних зупинках під час довгих подорожей.

Раніше Фокус писав про останки леопарда, які виявили у рдевньому амфітеатрі у Сербії. Ця знахідка є свідченням того, що диких тварин використовували під час гладіаторських боїв далеко за межами центру Римської імперії.

Також ми розповідали про знайдену у Португалії стародавню чорнильницю. Вчені змогли дослідити її вміст та дізнатися з чого саме складалося древнє чорнило.