«Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв». Телеком-бізнес — про виклики й інновації
«Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв». Телеком-бізнес — про виклики й інновації

«Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв». Телеком-бізнес — про виклики й інновації

Україна зараз може багато чого навчити країни ЄС у телеком-галузі. Саме тому ЄС приєднав Україну до єдиної роумінгової зони ЄС. Таким чином Україна стала прикладом повноцінної інтеграції одного з секторів економіки до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Щорічна конференція Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) Stay Connected’25 відбулася 14 листопада. Напередодні вночі Київ пережив чергову масштабну атаку Росії ракетами та шахедами. І міжнародних учасників заходу найбільше дивувало те, що після атаки та в умовах відімкнення електроенергії в Україні був ідеальний зв’язок для зуму з представниками з інших європейських країн.

«У країнах ЄС немає такої якості зв’язку», — звернула увагу Каміла Клок, директорка напрямку «Цифрове десятиліття та підключення» DG Connect Європейської Комісії. А Роберт Маурік, голова Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC), додав : «У ЄС ми забули про стійкість і безпеку мережі. Але зараз ми вивчаємо досвід України. У вас відімкнення на локації конференції, але ідеальний зв’язок із Ригою».

Вторгнення Росії змінило ставлення європейських країн до українського сектору електронних комунікацій.

Якщо раніше в Україні переймали європейський досвід імплементації європейських актів, то зараз, як каже голова НКЕК Лілія Мальон, ми маємо унікальний досвід, яким готові ділитися зі світом. Адже в умовах великої війни та блекаутів влада поставила до провайдерів і мобільних операторів вимогу забезпечувати безперервний зв’язок упродовж трьох діб (72 години) у разі відсутності електроживлення. Це спонукало провайдерів модернізувати свої мережі, а часом і будувати наново, враховуючи виклики, які поставила війна.

Саме тому ЄС створив для України прецедент — приєднання до єдиної роумінгової зони ЄС, яким відкрив ринок не для країни-учасниці. І з 1 січня 2026 року стартує так званий «роумінговий безвіз». Таким чином, Україна стала прикладом повноцінної інтеграції одного з секторів економіки до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Також Євросоюз планує трирічний проєкт технічної допомоги «Підтримка цифрового регулювання в Україні» (DRS2UA).

Серед ключових пріоритетів НКЕКу на найближчий рік окрім євроінтеграції — розвиток гігабітної телеком-інфраструктури та забезпечення сталості мереж, впровадження нових технологій.

Цим темам були присвячені дискусії з представниками ринку. Серед них — із провайдерами, які працюють на територіях, близьких до бойових дій та окупації, а також із великими гравцями ринку.

Стійкість телеком-мереж

Євген Бойко, заступник директора провайдера ТОВ «Альянснет», який працює у Запорізькій, Дніпропетровській і Харківських областях, розказав, що для відновлення мереж на ділянках, близьких до бойових дій, співробітники працюють в умовах атак дронів: «Ми робимо склади з обладнанням для того, щоб оперативно його надавати у разі пошкоджень. Також важливо забезпечити персонал. Це такі речі як детектори дронів чи співпраця з ЗСУ з запобігання загрозам».

Подібна ситуація і в Сумській області. За словами Ольги Пимоненко, заступниці директора ТОВ «ПСТС», її провайдер надає послуги у Сумах і Сумському районі, де є постійні обстріли, руйнування інфраструктури: «І ми працюємо в умовах бойової небезпеки. Ми проводимо зі співробітниками курси щодо роботи під час бойових дій, тренінги медичної допомоги. Перед початком роботи проводимо розвідку в місцях пошкоджень. Залучаємо до нього військових, місцеве населення».

Але й засоби захисту, за словами Данила Татарова, директора херсонської філії «Вінер телеком», не допомагають під час прильотів оптоволоконних дронів, які не фіксуються детекторами. На деякі ділянки не можна виїздити з увімкнутими фарами: «Слух і зір — це все, на що ми можемо покластися. Завжди просимо у ЗСУ прикриття під час відновлень». Найбільшою мотивацією команди для роботи в таких умовах є досвід тривалого блекауту у Херсоні під час окупації. За час великої війни «Вінер телеком», за словами Татарова, витратив на відновлення мережі більше ніж 400 кілометрів кабелю, понад 5 мільйонів гривень пішли на відновлення магістральних ліній: «Ми змогли забезпечити резервування вузлів на 72 години, як цього вимагає держава. 1,5 мільйона гривень пішло на це (генератори, акумулятори, паливо)».

«Ми реорганізували мережу, щоб зменшити вузли та забезпечити резервне живлення (акумуляторні батареї та генератори). 24 години працює від акумулятора, щоб не наражати на небезпеку персонал, який приїжджає та вмикає генератор», — розказує Євген Бойко. Схожої думки й Ольга Пимоненко, провайдер якої зосереджений на технології хРОN, а також використовує сонячні батареї.

Данило Татаров розповів, що його провайдер впроваджує хРОN із 2017 року. Завдяки цьому один населений пункт вдалося підживлювати інтернетом упродовж п’яти місяців, коли там була відсутня електроенергія.

Робота на прифронтових територіях призводить до втрати абонентів. Насамперед через евакуацію та руйнування міст і сіл. ТОВ «Альянснет», за словами Євгена Бойка, втратив за цей рік близько 25% бази. Такі ж цифри назвала Ольга Пимоненко. У Херсоні «Вінер телком», як розказав Данило Татаров, втратив 75% бази під час окупації, а зараз втрати — на рівні 35%.

Серед основних потреб провайдерів — кошти від донорів на відновлення, податкові пільги для прифронтового бізнесу й інвестиції у стійкість інфраструктури. «Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв», — каже Данило Татаров.

Майбутнє телеком-ринку

У другій панелі участь узяли великі гравці ринку телекому, які розказали про основні інновації та трансформації бізнесу.

Юлія Завалішина, директорка регуляторного забезпечення ПрАТ «Київстар» говорила про важливість супутникових технологій. Саме тому «Київстар» у серпні цього року уклав контракт зі Starlink і першим запустив послугу Direct to Cell. «Суть цієї технології полягає у тому, що ваш мобільний телефон, який підтримує 4G, конектиться з супутником і через нього отримує повідомлення. Якщо ви перебуваєте в зоні, де немає стаціонарного покриття (наприклад, у горах), то ви зможете відправити смс, і вас почують і врятують. Чому ми звернули увагу на цю технологію. Вона була успішно застосована США, коли були урагани й люди не були на зв’язку», — сказала Юлія Завалішина. Зараз ця технологія масштабується на всю країну.

Ольга Дейнега, директорка корпоративного управління та контролю ПрАТ «ВФ Україна», також говорила, що супутниковий зв’язок впливатиме на фіксований інтернет і змінить ландшафт галузі: «Можливо, це не швидка перспектива. Але у світі думають над тим, як регулювати космічний простір, і ці гравці можуть бути руйнівниками класичного телекому, бути конкурентами або працювати у синергії».

Ще один тренд — це штучний інтелект. Ольга Дейнега вважає, що штучний інтелект повністю змінить сприйняття сервісів електронних комунікацій. І люди отримуватимуть сервіс на рівні персоналізації кожного vip-клієнта. Починаючи від пакета сервісів і закінчуючи динамічним тарифним планом.

Михайло Шелемба, CEO групи компаній DLV, розповів, що ще одним викликом на найближчі роки, окрім супутника та ШІ, буде енергоефективність:

«Ми багато працювали над енергоефективністю базових станцій, паралельно розширювали ємність і покриття. Ми за цей рік зменшили середнє споживання базових станцій на 5%. Ми працюємо з оптимізацією мережі. Ми всі не відразу зрозуміли далекоглядність візії держави, коли нам сказали ставити батареї на 10 годин. Ми хочемо на 18—20% зменшити витрати на електроенергію».

Ігор Яремчук, комерційний директор АТ «Укртелеком», говорив про кібербезпеку: «Ми живемо під час гібридної війни. Кіберфронт є не лише в Україні, а й у світі. І він покликаний захищати бізнес і наших клієнтів. Це те, чим будемо займатись у наступні п’ять років. Ми як оператори можемо фіксувати кіберзагрози раніше наших клієнтів».

З огляду на всі ці тренди для телеком-компаній постає вибір, чи вони будуть у майбутньому лише власниками мереж для постачання послуг зв’язку, а чи зможуть трансформуватись у цифрові екосистеми. «Частка цифрових сервісів у доходах невелика. Функція “труби” залишиться кореневою і найбільш дохідною. Такі сервіси як “Нетфлікс” чи “Фейсбук” не можуть існувати без “труби”, тому актуальним є запровадження більш справедливого розподілу доходів», — каже Ігор Яремчук.

Михайло Шелемба уточнив, що в його компанії 70% коштів надходить від основної діяльності — послуг зв’язку. А Юлія Завалішина вважає вектором розвитку «Київстару» якраз диджитальний фокус: «Окрім послуг мобільного зв’язку є медичні сервіси (Helsі), сервіси розваг (“Київстар ТБ”). Ми рухаємось у цьому напрямку і будемо рухатися далі.

Частка наших диджитальних послуг зростає. Зараз це 11%, і ця частка зростатиме. Це наша стратегія. Оператори будуть або йти диджитально, або будуть диверсифікувати себе з точки зору інфраструктури (наприклад, надання в оренду пасивної інфраструктури)».

А Ольга Дейнега вірить і в «концепцію «труби», і в концепцію диджитальної платформи.

Вона нагадала, що «Водафон» став частиною проєкту прокладання магістрального кабелю по дну Чорного моря, з’єднуючи Болгарію, Туреччину, Україну: «Цей проєкт направлений, щоб Росія не мала відношення до міжнародного трафіку. Звільнення від залежності від Росії є одним із наших фокусів».

На фото: модератор Олександр Животовський, радник голови НКЕК, далі — Сергій Скрипніков («Фарлеп-інвест»), Ігор Яремчук («Укртелеком»), Михайло Шелемба (DLV), Юлія Завалішина («Київстар»), Ольга Дейнега («Водафон»).

 

 

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader