Євросоюз встановив рекорд переробки — яка країна лідирує

Європейська економіка поступово наближається до цілей циркулярності, хоча темпи зростання залишаються стриманими. У 2024 році частка вторинних матеріалів у загальному ресурсному балансі ЄС піднялася до 12,2%, що стало найвищим значенням за весь час спостережень.

Проте збільшення порівняно з попереднім роком становило лише 0,1%, що свідчить про вичерпання простих резервів та потребу в глибших структурних змінах, наголошують у Eurostat.

Які країни ЄС мають найвищий рівень переробки

Показники циркулярності суттєво відрізняються між країнами. Абсолютним лідером залишаються Нідерланди з результатом 32,7%.

До першої трійки також увійшли Бельгія (22,7%) та Італія (21,6%).

На іншому полюсі — держави, де повторне використання матеріалів майже не розвивається. Румунія повертає в обіг лише 1,3% ресурсів, а Фінляндія та Ірландія — по 2%. 

Такий розрив пояснюється різними моделями виробництва, масштабами видобутку первинних ресурсів та нерівномірністю інвестицій у переробку.

Як змінився показник циркулярності за останні роки

У 2015-2024 роках позитивна динаміка спостерігалася в 21 країні ЄС, що підтверджує системний рух до стійкішого використання ресурсів. Найпомітніший прогрес показали:

• Мальта (+14%);
• Естонія (+9,1%);
• Чехія (+7,9%);
•  Словаччина (+7,2%);
• Нідерланди (+5,3%). 

Водночас кілька держав втратили частину показників: Польща (-4,2%) та Фінляндія (-3,2%). Це демонструє, що навіть у межах спільної політики країни рухаються різними траєкторіями.

Які матеріали переробляють найактивніше в ЄС

Структура вторинних ресурсів також залишається нерівномірною. Найбільшу частку у 2024 році займали:

• металеві руди — 23,4%;
• неметалеві корисні копалини — 14,3%;
• біомаса — 9,9%;
• викопні енергетичні матеріали — 3,8%.

Чи встигне ЄС досягти цілі 2030 року

Європейський Союз прагне подвоїти рівень циркулярності до 23,2% до 2030 року. Однак актуальні темпи показують, що завдання потребуватиме масштабнішого впровадження переробних технологій, активної модернізації промисловості та розширення внутрішнього ринку вторинних матеріалів. Наступні роки стануть вирішальними для переходу до реальної циркулярної економіки.