Український бренд BEVZA зняв із продажу ялинкові прикраси “П’ять колосків” після хвилі критики через назву, співзвучну з народною назвою репресивної постанови перед Голодомором. Скандал розгорівся після презентації набору перед Днем пам’яті жертв Голодомору, повідомляє “Українська правда”.
Колекція викликала невдоволення через пряму асоціацію зі сталінським “законом про п’ять колосків”. Представники бренду заявляли, що набір є “даниною пам’яті поколінь” і “стане оберегом святкового дому”. Користувачі соцмереж назвали таку подачу недоречною в контексті трагічної історії геноциду.
До набору вартістю 3950 грн входили п’ять колосків – чотири золоті та один “обпалений”. У BEVZA пояснювали, що вони “уособлюють відродження, надію та єдність поколінь” і символізують “силу землі, працю рук та світло навіть у темні часи”. У заяві бренду звучало й те, що “сьогодні, коли українські поля знову палають”, колоски є знаком витривалості та надії.
Після перших негативних коментарів засновниця бренду Світлана Бевза опублікувала власну позицію. Вона наголосила, що колоски BEVZA створює з 2018 року.
“Сенс, вкладений у створення прикрас – це перш за все шана силі до виживання українського народу, пам’ять про кожного українця, хто не зустріне більше Різдво, нагадування про те, через що пройшли попередні покоління, і яку ціну ми платимо зараз заради різдвяних ялинок, заради збереження українських символів. І колоски – одні із символів цієї боротьби”, – написала Бевза.
Бевза розповіла також особисту історію про свого дідуся, який народився у 1918 році. Він їй розповідав про цінність колосків, силу коріння та вчив любити Україну, що вплинуло на творчість Бевзи. За словами дизайнерки, бренд роками працює з українською символікою та поширює “українську культуру та історії за кордоном”. Водночас вибачень у заяві не пролунало.
Очільниця Музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак нагадала, що “п’ять колосків” – це народна назва постанови, за якою людей карали навіть “за підняту з колгоспного поля жменю зерна”. Вона описала покарання, коли засуджених разом із сім’ями спеціально прирікали на голодну смерть. За даними Українського інституту національної пам’яті, за менше ніж п’ять місяців за цією постановою засудили 54 645 осіб, серед них 2110 – до страти.
Гасиджак риторично запитала, чи знають автори історію своєї країни та чи справді хтось повісить такий набір на ялинку. Журналістка Анастасія Федченко зазначила, що набору бракує “фігурок пухлих від голоду селян”, і згадала інші прояви цинічного маркетингу, які з’являлися раніше. Журналіст і військовий Євген Спірін написав, що бренд міг би випустити “костюми в садочок малюкам у вигляді форми ГУЛАГу”.
Критика від документаторки воєнних злочинів Ганни Мамонової містила саркастичні припущення про майбутні “новорічні шахеди” чи “зруйнований бомбою драмтеатр”. Ведуча Юлія Гаврилова назвала прикраси “декором “Голодної туси””, натякаючи на скандальну вечірку блогерів 2021 року в День пам’яті жертв Голодомору. Гаврилова звернула увагу на те, що словосполучення “п’ять колосків” добре гуглилося напередодні роковин, припускаючи елемент маркетингової спекуляції.
На тлі дискусій історикиня Тетяна Швидченко зауважила, що українським символом могли б бути абстрактні колоски. Вона підкреслила, що “п’ять колосків” – це не просто образ, а назва закону, який легалізував арешти й розстріли дорослих та дітей.
“Яким чином "пʼять колосків" можуть бути новорічними прикрасами на ялинку й вшановувати "силу до виживання українського народу"? Що саме тут святкується і чому для когось є доречним перетворювати символ геноциду на декор”, – підсумувала Швидченко.
Після хвилі критики бренд оголосив, що серію “П’ять колосків” зняли з продажу. У BEVZA зазначили, що з повагою поставилися до коментарів та переглянули рішення щодо реалізації набору.