/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F47425ed6ceb8d4ecf228afb9eb224db8.jpg)
Революция начинается в школе. Как власти Словакии вошли в противостояние с молодежью
Днями українські медіа та соцмережі облетіло відео про те, як словацькі школярі на знак протесту виходять із зустрічі з прем’єр-міністром країни Робертом Фіцо, яка відбувалася у місті Попрад, що на півночі країни, а один з хлопців несе із собою український прапор.
Цей ролик надихнув багатьох, бо показав ставлення словацької молоді до лідера країни, відомого проросійською політикою.
Втім, ця історія стала лише елементом значно глибших та масштабніших процесів у Словаччині.
17 листопада Чехія та Словаччина святкують спільне свято – День боротьби за свободу та демократію.
Досі цей день був вихідним у Словаччині – але уряд Фіцо в рамках бюджетної економії зробив його робочим.
Втім, якщо уряд хотів цим кроком применшити значення боротьби за свободу, то вийшло геть навпаки.
Напередодні пам'ятної дати Словаччина відчула справжнє дежавю: влада в особі прем’єра Роберта Фіцо увійшла у гострий конфлікт із молоддю.
Причому навіть не зі студентами, а зі старшокласниками.
Молодь відповіла прем'єру масштабним флешмобом, який навіть отримав назву "Крейдяна революція".
Отже, що відбувається у сусідній Словаччині і які наслідки це може мати?.
"Який на смак член Путіна?".
Візит керівника уряду до середньої школи і політична промова для школярів – не щоденна подія у демократичних країнах.
Політична агітація серед дітей виглядає досить сумнівним кроком якщо не з позиції закону, то принаймні з міркувань суспільної моралі.
Втім, у Фіцо були причини для того, щоб говорити зі школярами про політику.
По-перше, у Словаччині середня освіта разом з гімназійними старшими класами триває 13 років.
Випускний клас гімназії – це повнолітні громадяни, що мають право голосувати на виборах, тож їхня зустріч із топполітиком країни викликає значно менше заперечень.
А по-друге, Роберт Фіцо дуже хотів створити публічний імідж, що його ідеї знаходять підтримку молоді (або принаймні не викликають її заперечення).
Тема, яку обрав прем’єр – а він вирішив прочитати лекцію про зовнішню політику – більше пасувала для розмови зі студентами.
Але університетська спільнота, як відомо, більш схильна до бунтарства і не дуже схильна до підтримки чинної влади – тож розраховувати на відсутність критики там було б ризиковано.
Тож коли Роберт Фіцо зібрався до школи у місті Попрад у п’ятницю 7 листопада, він навряд чи чекав, що цей візит запустить ланцюжок подій з болючими для нього та його партії наслідками.
Старт конфлікту дав 19-річний учень Міхал Муро, який залишив на асфальті поблизу школи малюнок серця у кольорах українського прапора та написи крейдою.
Один з них українською найточніше можна перекласти як "З нас досить Фіцо" (Dosť bolo Fica), а другий "Фіцо зрадник" (Fico je zradca).
Також на асфальті було залишено запитання, адресоване прем’єру, а саме: "Який на смак член Путіна?" (деякі видання цитують його як "Яка на смак дупа Путіна?").
Останній напис – відсилка до зустрічей Роберта Фіцо з російським диктатором.
Хлопця побачила директорка школи, коли він закінчував свої малюнки; зупинила його і наказала прибиральникам витерти написи, але цим не закінчилося.
Хоча дії учня були провокативними, реакція влади виявилася геть неадекватною.
Для початку Роберт Фіцо відклав свій візит до школи, пояснивши це нібито рішенням Єврокомісії розпочати провадження проти Словаччини через нещодавнє внесення зміни до конституції – що виявилося неправдою.
Проте на цьому скандал не завершився.
Просто посеред уроку до попрадської школи прийшла поліція, затримала Міхала та відвезла на допит.
І хоча невдовзі його випустили, такі непропорційні дії привернули до історії ще більше уваги.
У Міхала Муро почали брати інтерв’ю словацькі національні медіа, після чого з’ясувалося – принаймні, за його словами – що адміністрація школи хотіла організували прем’єру зустріч не зі старшим класом, а з молодшими школярами, очевидно, уникаючи критики.
Саме тому, мовляв, він вирішив лишити послання Фіцо на подвір’ї – бо на зустріч би не потрапив.
"Яка країна – такі й прибиральники".
Тут і далі – меми зі словацьких соцмереж.
"Крейдяна революція".
Іміджевий "самостріл" додаткова поглибила ще більш неадекватна реакція однопартійців Фіцо, які з усіх сил намагалися представити малюнки на шкільному подвір’ї як спробу замаху на прем'єра, проводячи паралелі між Міхалом Муро та Юраєм Цинтулою – чоловіком, який рік тому стріляв у Фіцо.
Безглуздість порівняння загострила бажання багатьох словаків підтримати хлопця.
Між тим Муро ще у своїх перших інтерв'ю розповів, що того дня, коли він прийшов до школи, побачив у дворі залишки ще одного малюнка, який зробив хтось інший, імовірно, ще вночі, і який намагалися змити, але не дуже вдало.
"Я побачив, що не один", – пояснив хлопець.
Подальший розвиток подій був очевидним.
І у місті Попрад, і по всій країні, почали з’являтися малюнки та написи крейдою на асфальті з критикою голови словацького уряду.
Деякі з них повторювали написи Муро.
Цей низовий рух відразу отримав у медіа назву "Крейдяна революція".
Тим часом Фіцо вже пообіцяв, що знову приїде до школярів у Попрад, і був налаштований виконати обіцянку.
Хоча у такій атмосфері друга спроба поагітувати перед школярами була приречена на новий скандал – що і сталося.
14 листопада Фіцо все ж виступив перед учнями.
Щоправда, оголосив, що тепер не буде торкатися питань зовнішньої політики.
І цього разу його не зупинили численні написи на асфальті.
Намагаючись уникнути проблем, зустріч призначили не у школі, а у будинку міської адміністрації.
А вже згодом, після оприлюднення відео, з’ясувалося, що значну частину аудиторії складали активісти "молодіжки" партії влади Smer, які підтримували прем’єра на лекції.
Втім, старшокласників зі школи все ж запросили.
Ця зустріч тривала близько 40 хвилин і від початку була напруженою, та зрештою вилилася у скандал.
І це не дивно – адже свою нову лекцію Фіцо присвятив тому, що молоді не варто брати участь в антивладних протестах, адже їх обов'язково ошукають.
"Він (протест студентів у 1989 році) був контрольованим, ним керували.
Якби режим, який мав армію, зброю та все інше, захотів, він міг би проіснувати ще 15 років без жодних проблем", – заявив Фіцо.
У відповідь частина присутніх почала гудіти та дзвеніти зв’язками ключів – жест, що асоціюються зі студентським протестом 1989 року.
Але апогею конфлікт досяг на словах голови уряду, що Євросоюз планує спрямувати 140 мільярдів євро "для продовження війни" в Україні.
"Ну, якщо ви такі герої в цих чорних футболках і так страшенно підтримуєте війну, то йдіть туди", –.
не стримався Фіцо.
Реагуючи на такі слова, близько трьох десятків учнів встали та, продовжуючи брязкати ключами, вийшли із зали.
При цьому один із них тримав український прапор.
"Маючи можливість обговорювати, вони пішли.
Щоправда, згодом виявилося, що серед тих, хто не протестував і не підтримав протести інших, були представники владної партії Smer-SD або її молодіжного руху.
Втім, як бачимо, присутність групи підтримки не допомогла прем’єрові.
Пенсіонери проти молоді.
Цинічна заява Фіцо щодо Оксамитової революції обурила багатьох словаків.
Тож не дивно, що багато словацьких компаній, ігноруючи рішення уряду зробити 17 листопада робочим днем, зробила його вихідним для своїх співробітників.
А громадські заходи на честь свята 17 листопада перетворилися на масштабні мітинги проти Фіцо.
А сам прем’єр вирішив не "підливати оливи у багаття", і, пославшись на стан здоров’я, не став робити звернення на честь свята.
Натомість його партія Smer-SD поглибила кризу: там оголосили 17 листопада Днем поваги до різних думок і з цього приводу вирішили провести захід у місті Нітра.
Але і тут не обійшлося без конфузу – на цей захід з усієї країни звезли учасників, переважно пенсійного віку.
Як згодом виявилося, вони отримали запрошення на концерт від Спілки пенсіонерів (організації, що співпрацює з Smer-SD) або від Червоного хреста – причому без жодної згадки про політичний мітинг.
До речі, Червоний хрест вже оголосив, що такі запрошення є самодіяльністю окремих співробітників, яких буде покарано.
Ставка на пенсіонерів остаточно показала:.
Фіцо усвідомлює, що молоде покоління він програв не лише у столиці, а й у регіонах.
А шанси його партії на наступних виборах стають ще примарнішими.
Навіть державне агентство Infostat, в опитуваннях якого Smer-SD завжди мала набагато кращі результати, аніж в опитуваннях інших агентств, 19 листопада оприлюднило нові дані, зафіксувавши різке падіння популярності партії влади.
Ще більш шокуючими виявилися дані соціологічного агентства Focus, яке узагальнило дані по голосуванню молоді – виборців від 18 до 30 років, взяті з опитувань, що проводилися з липня по жовтень.
Як виявилося, серед молодого електорату популярність партії Фіцо дорівнює лише 5,5% – втричі менше за її загальний рейтинг (17–19%) та лише трохи більше за прохідний бар'єр.
Аналітики Focus фіксують, що популярність Smer-SD істотно впала у порівнянні з останніми парламентськими виборами, які пройшли восени 2023 року.
А нинішня "Крейдяна революція", на думку багатьох політологів, має додатково прискорити темпи падіння рейтингів влади.
Пригальмувати це падіння можуть лише пенсіонери – в цій електоральній групі Smer-SD залишається лідером і навіть трохи покращила результати: тепер партія влади може розраховувати на 30% голосів електорату 60+.
Проте цей електорат рейтинг Фіцо врятувати точно не зможе.
Зрештою, війна з молоддю – вкрай невдала стратегія для будь-якого політика, який хоче залишитися при владі.
Автор: Юрій Панченко,.
редактор "Європейської правди".
