/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F058594882d5a42047490519303f8d1ff.jpg)
Світ під загрозою – чому людство вже невдовзі може очікувати "апокаліпсис комах"
За останні десятиліття вчені фіксують стрімке скорочення комах практично в усіх регіонах, де проводили дослідження. Це явище отримало назву "апокаліпсис комах". За даними одного з оглядів, біорізноманіття бджіл у світі зменшилося на чверть порівняно з показниками до 1995 року. Інше масштабне дослідження засвідчило падіння кількості метеликів у США на 22% за двадцять років. А в Німеччині в окремих лісових зонах рівень літаючих комах скоротився на 76% за 27 років. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Live Science.
Що стоїть за "апокаліпсисом комах" і чи можна його зупинити?
Екологи говорять про тривожну тенденцію. Першою причиною занепаду є кліматичні зміни: через потепління рослини цвітуть раніше, руйнуючи синхронізацію між життєвими циклами комах та їхньою кормовою базою. Додатково популяції виснажують екстремальна спека, штормові сезони, посухи та зменшення снігового покриву. Натомість м’які зими сприяють поширенню окремих шкідників, які витісняють чутливі види.
Другий фактор – втрати природних середовищ. Як пише журнал Plos.One, урбанізація, вирубка лісів та одноманітні газони позбавляють комах місць для гніздування, зимівлі та розмноження. Ситуацію ускладнює третя проблема – пестициди. Зокрема, неонікотиноїди, які досі використовують у США та частині Канади й Австралії, є одними з головних загроз для диких бджіл. Інші хімікати, як-от гліфосат, знижують здатність бджіл підтримувати оптимальну температуру вуликів взимку.
Науковці зазначають, що складність дослідження полягає в різній помітності комах. У летучих видів, наприклад бабок чи жуків, більше історичних записів, ніж у непримітних наземних. Однак саме спад чисельності добре вивчених запилювачів привернув увагу до масштабів проблеми, адже від них залежить світова продовольча система.
Чому зникнення комах становить загрозу для їжі?
Три чверті продовольчих культур у світі залежать від запилення комахами, а третина врожаю безпосередньо залежить від їхньої активності. Економічно це величезні показники: у США вартість роботи запилювачів оцінюють у приблизно 34 мільярди доларів щороку, у Великій Британії – близько 1 мільярда доларів.
Каву та какао без комах виростити неможливо – вони на 100% залежать від запилення. Деякі культури, як соя, не вимагають комах для плодоношення, але дослідження показують, що врожайність помітно зростає, якщо поля відвідують запилювачі. У випадку люцерни, яка є основою корму для ВРХ, медоносні бджоли працюють неефективно, тоді як дикі листорізи демонструють значно кращі результати. Поєднання різних видів запилювачів також підвищує кількість та якість насіння.
Значення мають навіть дрібні запилювачі: наприклад, мікроскопічні мушки – єдині, хто запилює какао. Для інших культур критичними є місцеві види джмелів, зокрема ті, що здатні виконувати "вібраційне" запилення.
Попри негативні тенденції, фахівці бачать можливості для відновлення. Досягнення федеральних та місцевих програм уже демонструють успіхи. Один із найяскравіших прикладів – відновлення популяції метелика Fender’s blue у штаті Орегон. Вид був визнаний зникаючим у 2000 році, але завдяки 20 рокам цілеспрямованих заходів його статус знизили до "вразливий". У новому звіті зазначається, що заходи, спрямовані на захист цього виду, одночасно покращили стан ще 65 інших видів комах.
Що може зробити суспільство?
Екологи підкреслюють, що комахам не потрібні величезні заповідники – для них корисні навіть невеликі ділянки дикорослих рослин. Дослідження в США показало: перетворення ділянки розміром 500 м² на простір із місцевою рослинністю збільшує різноманітність і чисельність запилювачів на 90%. Водночас ефект зменшується на великих площах, тому найкращий варіант – розміщувати такі осередки безпосередньо серед полів.
У фермерських господарствах рекомендують висаджувати буферні смуги з місцевих рослин, а також створювати живоплоти, які одночасно виконують роль захисту від вітру. Люди, що живуть поблизу сільськогосподарських районів, можуть робити "бджолині газони" з конюшиною та іншими низькорослими квітами. Навіть кілька рослин на балконі чи підвіконні створюють "зелені сходинки", якими комахи можуть пересуватися містом.
Скорочення використання пестицидів також є критичним. Це включає ротацію культур, точкове застосування хімікатів, уникаючи обробки квітучих ділянок, та вибір місцевих рослин, які не потребують інтенсивного догляду. Домовласники можуть зменшувати вплив хімії, видаляючи бур’яни вручну та використовувавши бар’єрні методи проти шкідників.
Дані про комах досі фрагментовані, особливо для непомітних або малодосліджених видів. Тому вчені закликають продовжувати польові спостереження та залучати громадські ініціативи. Популярні додатки для фотоідентифікації допомагають накопичувати інформацію, необхідну для розробки ефективних програм збереження.
Науковці наголошують: чекати на "ідеальні" дані вже пізно. Необхідно діяти зараз, впроваджуючи заходи, які довели свою ефективність і можуть стримати подальший занепад.

