Департамент охорони здоров’я КМДА отримав 10 тис. звернень за рік. Стало відомо, на що скаржаться кияни

За минулий 2024 рік до Департаменту охорони здоров’я КМДА надійшло близько 10 тис. звернень від киян. Проте, як повідомила в інтерв'ю «Главкому» колишня директорка Департаменту Валентина Гінзбург, лише п'ята частина цих скарг стосувалася безпосередньо закладів, які перебувають у сфері управління самого Департаменту. Переважна ж більшість претензій була спрямована на роботу медичних установ, які підпорядковуються районним держадміністраціям.

Як пояснила ексчиновниця, у Києві існує певний розподіл сфер управління медичними закладами. До сфери управління районних держадміністрацій належать центри первинної медичної допомоги, де працюють сімейні лікарі, а також консультативно-діагностичні центри, де працюють лікарі-спеціалісти, які надають медичну допомогу амбулаторно. Відповідно до сфери управління департаменту охорони здоров'я КМДА належать усі інші спеціалізовані заклади. Гінзбург пояснила, що згідно із порядком, звернення щодо проблем у діяльності центрів первинної медичної допомоги або консультативно-діагностичних центрів перенаправлялися для розгляду та реагування до районних державних адміністрацій, що є органами управління цими закладами.

За словами колишньої очільниці департаменту, пацієнтів найбільше турбував стан організації і надання саме амбулаторної допомоги. Наприклад, коли людина не може укласти декларацію із сімейним лікарем або не може записатися на безкоштовний прийом до лікаря-спеціаліста чи на безоплатне проведення ультра-звукової діагностики в консультативно-діагностичному центрі при наявності електронного направлення. Також, додає Гінзбург, надходили скарги на перешкоди при отриманні електронного рецепта за державною програмою «Доступні ліки». Ексчиновниця нагадала, що  з міського бюджету також виділяється біля 150 млн грн на рік на ліки для пільгових категорій громадян, рецепти на які можна отримати у сімейного лікаря.

Також серед причин, через які кияни скаржилися на столичну медицину, були зволікання або відмова в оформленні медичних висновків для проходження експертного оцінювання стану здоров'я із подальшим встановлення групи інвалідності.

«Завжди болючими є ситуації, коли пацієнти вимушені купувати ліки, замість того, щоб отримувати їх в стаціонарах безкоштовно. Звертаю вашу увагу, що у всіх цих випадках має місце пряме порушення закладами умов договорів із Національною службою здоров'я», – наголосила Гінзбург.

Ексдиректорка Департаменту зазначила, що у всіх згаданих випадках має місце пряме порушення закладами умов договорів із Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Гінзбург пояснила, що з 2019–2020 років усі лікувальні заклади були перетворені на комунальні неприбуткові підприємства (КНП), що надало їм широку автономію, включно з фінансовою.

«При призначенні на посаду кожен директор закладу підписує трудовий контракт, відповідно до якого несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків... Керівник підтверджує, що заклад відповідає всім вимогам... а також бере на себе зобов'язання забезпечити надання медичної допомоги населенню у тих обсягах, за які держава сплачує», – зазначила вона.

На думку Гінзбург, зміна керівника Департаменту КМДА не вирішить цих проблем без узгодженої системної роботи на рівні держави, регіону та самих закладів.

Після звільнення Валентини Гінзбург Департамент охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації очолила головна лікарка Київської міської клінічної лікарні №4 Тетяна Мостепан. Нова очільниця Департаменту до виконання обов’язків вона приступила 5 листопада.