Як спроба Фіцо попіаритися на молоді запустила "крейдову революцію" у Словаччині

Днями українські медіа та соцмережі облетіло відео про те, як словацькі школярі на знак протесту виходять із зустрічі з прем’єр-міністром країни Робертом Фіцо, яка відбувалася у місті Попрад, що на півночі країни, а один з хлопців несе із собою український прапор.

Цей ролик надихнув багатьох, бо показав ставлення словацької молоді до лідера країни, відомого проросійською політикою.

Флешмоб, який отримав назву "Крейдяна революція", словацька молодь влаштувала напередодні пам'ятної дати – 17 листопада – Дня боротьби за свободу та демократію у Чехії та Словаччині.

Досі цей день був вихідним у Словаччині – але уряд Фіцо в рамках бюджетної економії зробив його робочим.

Про те, що відбувається у сусідній Словаччині і які наслідки це може мати, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Революція починається у школі.

Як влада Словаччини увійшла у протистояння з молоддю.

Далі – стислий її виклад.

Коли прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зібрався до школи у місті Попрад у п’ятницю 7 листопада, він навряд чи чекав, що цей візит запустить ланцюжок подій з болючими для нього та його партії наслідками.

Старт конфлікту дав 19-річний учень Міхал Муро, який залишив на асфальті поблизу школи, у яку хотів здійснити візит прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, малюнок серця у кольорах українського прапора та написи крейдою.

Серед іншого, на асфальті було залишено запитання, адресоване прем’єру, а саме: "Який на смак член Путіна?".

Останній напис – відсилка до зустрічей Роберта Фіцо з російським диктатором.

Хоча дії учня були провокативними, реакція влади виявилася геть неадекватною.

Для початку Роберт Фіцо відклав свій візит до школи у місті Попрад, а автора малюнків посеред уроку затримала поліція та відвезла на допит.

І хоча невдовзі його випустили, такі непропорційні дії привернули до історії ще більше уваги.

Однопартійці Фіцо з усіх сил намагалися представити малюнки на шкільному подвір’ї як спробу замаху на прем'єра, проводячи паралелі між Міхалом Муро та Юраєм Цинтулою – чоловіком, який рік тому стріляв у Фіцо.

Безглуздість порівняння загострила бажання багатьох словаків підтримати хлопця.

У місті Попрад, і по всій країні, почали з’являтися малюнки та написи крейдою на асфальті з критикою голови словацького уряду.

Цей низовий рух відразу отримав у медіа назву "Крейдяна революція".

А 14 листопада Фіцо все ж виступив перед учнями у місті Попрад.

Свою нову лекцію словацький прем’єр присвятив тому, що молоді не варто брати участь в антивладних протестах, адже їх обов'язково ошукають.

У відповідь частина присутніх почала гудіти та дзвеніти зв’язками ключів – жест, що асоціюються зі студентським протестом 1989 року.

Але апогею конфлікт досяг на словах голови уряду, що Євросоюз планує спрямувати 140 мільярдів євро "для продовження війни" в Україні.

Реагуючи на такі слова, близько трьох десятків учнів встали та, продовжуючи брязкати ключами, вийшли із зали.

При цьому один із них тримав український прапор.

Цинічна заява Фіцо щодо Оксамитової революції обурила багатьох словаків.

Тож не дивно, що багато словацьких компаній, ігноруючи рішення уряду зробити 17 листопада робочим днем, зробила його вихідним для своїх співробітників.

А громадські заходи на честь свята 17 листопада перетворилися на масштабні мітинги проти Фіцо.

Війна з молоддю – вкрай невдала стратегія для будь-якого політика, який хоче залишитися при владі.

І шанси його партії на наступних виборах стають ще примарнішими.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Революція починається у школі.

Як влада Словаччини увійшла у протистояння з молоддю.