"Прослуховують всю планету": що відомо про АНБ і чи причетне воно до "зливу" Віткоффа

Як повідомляє воєнний експерт Іван Ступак в інтерв’ю Фокусу, Агентство національної безпеки входить до складу 17 розвідувальних органів США і спеціалізується на глобальному електронному перехопленні. За його словами, АНБ працює не лише у межах американської території, а фактично контролює інформаційні потоки на міжнародному рівні.

Ступак пояснює, що спецслужба має технічні засоби для збору інформації через супутники, мобільні мережі, месенджери та інші цифрові канали. За аналогічними принципами, за його словами, свого часу працювала програма Echelon, яка дозволяла перехоплювати розмови навіть високопосадовців європейських держав. Зокрема, світового розголосу набула інформація про прослуховування телефонів тодішньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель.

Окремо експерт звернув увагу на те, що сьогодні АНБ здатне здійснювати не лише класичне технічне перехоплення, а й аналіз цифрових комунікацій із застосуванням штучного інтелекту та складних алгоритмів. Йдеться про здатність відстежувати метадані, маршрути передачі сигналів, джерела повідомлень і навіть поведінкові моделі користувачів.

"Тобто це агенція, яка займається супутниковим прослуховуванням по всій планеті: через супутники, через SMS, перехопленням усього, усього, усього. І тут таке моє особисте припущення: можливо, як варіант, судячи з цих лише двох записів, до цього могли бути причетні щось на кшталт "діпстейту" всередині цих організацій — якісь офіцери, яким усе набридло, які бачать усе те неподобство, що відбувається у США, і хочуть якось це зупинити", — розповів експерт.

Також Ступак висловив припущення, що витоки аудіозаписів, які іноді з’являються у західних медіа, можуть бути пов’язані з внутрішніми процесами у самих спецслужбах. За його словами, теоретично до цього можуть бути причетні окремі співробітники, які діють із власних мотивів.

Експерт окремо наголосив, що великі міжнародні видання, перш ніж оприлюднювати подібні матеріали, проходять складну процедуру перевірки джерел. Вона включає технічну експертизу записів, аналіз можливого монтажу, перевірку автентичності голосів та ідентифікацію осіб, які фігурують у матеріалах.

"Перевірили, звідки в них ця інформація. Залишилися задоволеними. Я впевнений, що навіть головний редактор він вирішував: так чи ні", — додав він.

За словами Ступака, в умовах активного розвитку технологій штучного інтелекту рівень загроз дезінформації суттєво зріс. Саме тому сучасна журналістика, особливо у питаннях, що стосуються міжнародної політики та безпеки, вимушена проводити багаторівневу перевірку інформації перед публікацією.

Нагадаємо, що в цьому інтерв'ю Іван Ступак прокоментував недавній витік розмови Віткоффа з російськими перемовниками, а також поділився своєю оцінкою того, хто міг стояти за організацією прослуховування.

Також він розповідав Фокусу, що мобілізація в Росії "завжди була десь там позаду і не піде". Крім того, вона може обрушити економіку РФ, яка і так перебуває не в найкращому стані.