Страна телемарафона и не только: что думают в ЕС о свободе слова в Украине

На тлі останніх подій в Україні, включно з корупційними звинуваченнями, що зачепили найвпливовіших осіб у державі, важливо розуміти, як європейські партнери оцінюють стан демократії у нашій країні.

Звісно, ми усі чуємо заяви про віру партнерів в Україну, але важливо також розуміти, чи повністю щирими є ці запевнення, і чи не йдеться про політичну потребу для гравців у ЄС демонструвати підтримку Києва у війні.

Бо саме від реальної оцінки стану української демократії залежатиме подальший рух країни до ЄС.

"Європейська правда" продовжує аналізувати щорічний Звіт ЄС про розширення, а також розроблений на замовлення Єврокомісії тіньовий звіт, який значною мірою став базою для першого, офіційного документа, а також розкриває його положення.

Цей текст – про те, як Брюссель оцінює стан свободи слова та свободи медіа в Україні.

Відразу привертає увагу деталь: якщо у політично чутливому питанні антикорупції Єврокомісія не завжди погоджувалася з експертами (про це детально йшлося у статтях "ЄП" про жорстку критику НАЗК з боку Брюсселя, а також про вимоги у сфері протидії корупції), то у питанні свободи слова документ Єврокомісії та незалежний звіт є абсолютно синхронними.

Загалом оцінка Брюсселя додає оптимізму.

Там визнають, що війна обумовлює проблеми у дотриманні абсолютних свобод, і підкреслюють, що обмеження за цих обставин є вимушеними.

У ЄС знають про окремі небезпечні ініціативи в Україні, але не вважають їх настільки нагальними, щоб виділяти їх в оцінці нашої держави.

Хоча без них оцінка України могла бути ще вищою.

А ключовим мірилом того, чи готова влада дотримуватися демократичних норм у цій сфері, ЄС вважає стан суспільного мовника.

І те, що він функціонує без критичних проблем, впливає на оцінку Брюсселя.

Україна – попереду, але є і загрози.

Про те, що Україна не є найбільш просунутим кандидатом до ЄС, тобто що ми відстаємо у втіленні європейських норм від багатьох держав Балкан – говорили так багато, що про це, напевно, чув кожен, хто хоч трохи цікавиться питанням розширення ЄС.

Але є і винятки.

Одним з них є питання, пов'язані зі свободою слова (в термінології ЄС це зветься "Свобода вираження поглядів").

Рейтинг євроінтеграції-2025 свідчить: серед десяти країн зі статусом кандидата або потенційного кандидата лише одна держава – Чорногорія – має за цим параметром показник, кращий за український, а саме – "трійку" за п'ятибальною шкалою.

Україна, разом з Албанією та Північною Македонією, має 2,5 бали.

Показники решти кандидатів – ще нижчі.

Динаміка нашої держави у цій сфері – помірна, але позитивна.

І ЄС підкреслює: він розуміє, що йдеться про час повномасштабної війни.

"Незважаючи на обмеження, спричинені російською агресією, Україна досягла певного прогресу в цій сфері, зокрема щодо фінансової незалежності суспільного мовника "Суспільне", прозорості медіавласності та доступу журналістів до інформації", – коротко описує минулий рік офіційний звіт ЄС.

Вище про це вже йшлося, але варто підкреслити ще раз: попри те, що питання свободи слова є суперчутливою, політичною темою, Євросоюз у цій царині повністю довіряє українським незалежним оцінкам та покладається на них.

Зокрема, усі висновки тіньового звіту, який готувала на замовлення Єврокомісії коаліція українських аналітичних центрів, повністю перейшли до документів ЄК.

Додамо, що за підготовку цього блоку в коаліції відповідав Центр прав людини ZMINA.

В усіх елементах, де ЄС має описувати загальну ситуацію – характеристика є позитивною.

"Загалом Україна забезпечує адекватні правові гарантії свободи вираження поглядів; необхідні подальші вдосконалення для забезпечення сприятливого середовища для вільної та незалежної діяльності засобів масової інформації", – каже звіт Єврокомісії.

Проблеми з'являються, коли починаєш йти у деталі.

Зокрема, у ЄС бачать спроби обмежити свободу слова.

До офіційного європейського звіту увійшли кілька проблемних ініціатив влади, які більш детально наголошені й описані у тіньовому звіті.

Але жодну з цих загроз у Брюсселі не вважають настільки серйозною, щоби публічно проводити для Києва червону лінію і попереджати про наслідки.

Скоріше, звіт звучить як сигнал Києву: "Ми слідкуємо, але віримо, що ви і самі це бачите та зупините загрози свободі слова".

Що саме ЄС вважає небезпечним.

У цьому блоці Єврокомісія виділила три ключові загрози, що можуть погіршити стан свободи слова в Україні.

Перша – це ухвалений у липні вже у другому читанні закон, який запроваджує адміністративну відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом.

ЄС прямо висуває вимогу скасувати це рішення.

Як йдеться у звіті, ухвалений Верховною Радою закон "не забезпечує достатнього балансу із захистом свободи вираження поглядів, і закон має бути переглянутий для забезпечення законності, легітимності, необхідності та пропорційності відповідно до міжнародних стандартів".

"В разі набрання чинності прийнятим законом будь-який журналістський матеріал, заява громадських організацій чи профспілок, публікація у соціальних мережах, що стосуватимуться справ адвокатів, які мають великий резонанс та суспільне значення, може стати підставою для накладення адміністративної відповідальності", – пояснює ґрунт для такої вимоги ЄС тіньовий звіт.

Наразі закон не підписаний, але і не ветований президентом.

Другий момент – це радше не загроза, а відвертий подив з боку Брюсселя.

Єврокомісія підкреслює, що Рада ще на початку року ухвалила, але президент досі не підписав закон про відкриття доступу журналістів та громадськості до засідань парламентських комітетів.

Це – складова ширшої проблеми з надмірною закритістю влади у часи війни.

"В Україні досі наявні проблеми з доступом до інформації та закритістю органів державної влади.

Так, за оцінками ІМІ, половина місцевих рад не допускає журналістів до своїх засідань", – йдеться у тіньовому звіті.

Утім, відкидати безпекові міркування (а саме ними Київ пояснює брак відкритості у часи війни) у ЄС не хочуть, тому цей пункт не містить вимог на адресу України.

Також Єврокомісія (теж без якихось індикаторів або категоричних вимог) звертає увагу на те, що випадки залякування журналістів, хоч і є поодинокими – не були належним чином розслідувані.

І нарешті, ЄС непокоїть недофінансування органів у сфері медіа (зокрема, Нацради, тобто незалежного регулятора), керівники яких отримують найменші зарплатні серед усіх органів влади.

Але, схоже, пояснення влади про брак коштів у часи війни спрацювали – ці занепокоєння не сформульовані категорично, у вигляді негайних вимог до Києва.

Телемарафон не назавжди.

Одне з "тригерних" питань, що мають політичну вагу і всередині України, і для багатьох у ЄС – це існування телемарафону "Єдині новини", який українська влада запустила з початком повномасштабної війни як тимчасовий інструмент, але майже за чотири роки відтоді він продовжує існувати у практично незмінному вигляді.

Правда" вже розповідала, що торік ЄС уперше вийшов з офіційною вимогою до України поступово згортати роботу марафону.

Це, по суті, стало однією з умов відповідності демократичним індикаторам.

У 2025 році Брюссель уточнив позицію, і багато хто сприйняв це як пом'якшення, хоча насправді ЄС просто додав конкретики до своїх вимог, які за рік до того були надто загальними (детальніше – у статті "Україну попередили, але не покарали").

По суті, Брюссель встановив крайній термін, до якого збереження марафону є можливим.

"Перегляд потреби у телемарафоні як форматі, що фінансується державою, має відбутися щонайпізніше до того, як Україна призупинить воєнний стан", – стверджує звіт, нагадуючи владі, що опитування вже зараз підтверджують падіння довіри до марафону.

Тут треба підкреслити: ЄС підтримує якнайшвидше завершення марафону, але не висуває найближчі терміни як категоричну вимогу.

Ці тези також деталізовані у тіньовому звіті.

"Держава продовжує виділяти кошти на єдиний телемарафон, попри суттєву втрату довіри до нього з боку населення, – каже документ, підготовлений для Єврокомісії, і наводить дані дослідження.

– Частота щотижневого перегляду телемарафону глядачами впала з 55% у 2023 році до 47% у 2024 році, а рівень довіри – з 71% у 2023 році до 37% у 2024 році".

Українці сприймають телемарафон яка упереджене джерело, стверджує документ.

"Серед причин недовіри до телемарафону найчастіше називають необ’єктивність інформації, уникання критики та негативних новин, однобічний тон, який створює враження відсутності плюралізму думок, а також ймовірну відсутність незалежності (на думку респондентів дослідження, новини, які поширюються в телемарафоні, погоджені або схвалені владою)", – пояснює тіньовий звіт і також рекомендує владі "змінити формат реалізації єдиної інформаційної політики під час воєнного стану", зокрема, відмовитися від марафону.

Але чому ж ЄС, критикуючи Україну за марафон, продовжує позитивно оцінювати стан свободи слова?.

Ключова причина – це те, що у медіа наявний плюралізм думок.

А за останній рік цього плюралізму стало більше і у телеефірі – завдяки тому, що суспільний мовник вийшов зі складу марафону і продовжив мовлення самостійно, при цьому його ефіри мають оцінку збалансованих.

Варто наголосити: питання "Суспільного" мають для ЄС надзвичайну вагу.

Ця медійна компанія, що тривалий час отримувала політичну та фінансову допомогу від ЄС, перетворилася на такий собі лакмусовий папірець для європейців.

Значення має те, щоб "Суспільне" і далі лишалося незалежним від влади, а також щоби влада не створювала для нього штучних фінансових проблем, адже за законом "Суспільне" фінансується з бюджету.

Цього року суспільний мовник отримав менше, ніж передбачено законодавством, але ця сума була попередньо погоджена з менеджментом мовника як мінімально необхідна для його стабільного фінансування.

Зважаючи на фінансові обмеження часів війни, ЄС сприйняв це як допустиму ситуацію, і незалежні експерти у своїх рекомендаціях для ЄК підтримали такий підхід, зауваживши, що "вагомим фактором, який впливає на розмір фінансування, є війна".

Втім, у авторів тіньового звіту викликало обурення те, що на тлі такого браку коштів "держава продовжує фінансування Єдиного телемарафону".

За їхніми підрахунками, загальна сума фінансування марафону з державних коштів становила приблизно 840 млн грн за рік.

Бюджет "Суспільного" на 2025 рік – 2,18 млрд грн.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".