Херсон під загрозою екогенециду: що стоїть за перехопленими наказами росіян
Херсон під загрозою екогенециду: що стоїть за перехопленими наказами росіян

Херсон під загрозою екогенециду: що стоїть за перехопленими наказами росіян

Росія може застосувати екологічну зброю проти Херсона — йдеться про сценарій, наслідки якого торкнуться не лише України. Перехоплені документи свідчать: окупаційні війська розглядають удари по очисних спорудах і об'єктах енергетики, що може спричинити багаторічне забруднення Дніпра та Чорного моря. Фокус з'ясував, які технічні можливості має РФ та яких екологічних наслідків слід очікувати у разі реалізації цього плану.

Росія може готувати масштабну екологічну катастрофу в Херсоні.

За інформацією з перехоплених документів, які отримала хакерська група 256 КіберШтурмова дивізія, окупаційні війська РФ можуть здійснити цілеспрямовану атаку на критичну інфраструктуру Херсона. Згідно з "бойовим наказом", знайденим у кореспонденції майора Олексій Яценко з 98-ї повітряно-десантної дивізії, росіяни планують удари по об'єктах енергетики та водоочистки.

Серед цілей — житловий мікрорайон Корабел на Карантинному острові, енергетичні об'єкти, водоочисні споруди та каналізаційні станції. У разі влучання та руйнування — очікуються масові скид стоків, відключення водо- та електропостачання, що може спричинити викиди неочищених вод у річку Дніпро.

Це загрожує не лише місту. За оцінками екологів, забруднення вплине на екосистему ­дельти Дніпро‑Бугський естуарій та Чорного моря. Може бути знищене нерестовище риб, зникнуть природні фільтратори (мідії, устриці), а донні відкладення — забруднені важкими металами. На узбережжя Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини можуть потрапити токсичні води, що загрожує рибній промисловості та туризму.

Фактично, мова йде про екологічну зброю — метод системного нищення життєвого середовища, який може вплинути на цілі країни та мати наслідки на континентальному рівні.

Екологічна катастрофа в Херсоні: нащо спроможні росіяни

За словами військового експерта Олега Жданова, російські окупанти намагалися залишити місто без електрики, опалення та водопалення, то нині їхньою головною ціллю стали очисні споруди. Їхнє повне руйнування фактично прирівнюється до акту геноциду, адже створить умови, за яких нормальне проживання цивільного населення стане неможливим на роки вперед без масштабної рекультивації території та ліквідації тяжких епідеміологічних наслідків.

Технічні можливості для реалізації такого удару в росіян більш ніж достатні. 

"У Херсоні відсутні засоби ППО, здатні надійно перехоплювати оперативно-тактичні ракети типу "Іскандер-М". Мінімальна відстань до позицій ворога не залишає часу на реакцію. Одна-дві ракети з потужною бойовою частиною здатні повністю вивести з ладу технологічні резервуари та комунікації очисного комплексу, розливши сотні тисяч кубометрів неочищених стоків прилеглою територією", — каже Фокусу експерт.

Жданов зазначає, що не менш ефективними для росіян можуть виявитися далекобійні реактивні системи "Смерч" із дальністю до 110–120 км або керовані авіабомби великого калібру з модулями УМПК, які регулярно застосовуються на відстанях 80–100 км. Звичайна ствольна артилерія та дрони-камікадзе в цьому контексті відіграють другорядну роль.

Реалізація плану призведе не лише до локальної гуманітарної катастрофи для правобережжя Херсонщини, а й до довготривалого забруднення нижньої течії Дніпра та північно-західної акваторії Чорного моря. Таким чином Росія свідомо йде на воєнний злочин планетарного масштабу, аби досягти тактичної мети — зробити утримання міста неможливим через його перетворення токсичним і небезпечним для життя.

"Іскандери" по Херсону: екологічні наслідки можливого удару РФ

Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря, кандидат географічних наук Віктор Коморін, вважає, що гіпотетичне повне знищення очисних споруд міста Херсон створить принципово інший, але не менш небезпечний сценарій. На відміну від одноразового "скиду" прісної води після руйнування греблі Каховської ГЕС, тут йдеться про постійне, багаторічне надходження неочищених стічних вод безпосередньо в нижню течію Дніпра — за 40–50 км від моря. Найближчим "приймачем" стане Дніпровсько-Бузький лиман — унікальна перехідна зона площею понад 800 км², де прісна річкова вода змішується з солоною морською. Саме тут забруднення затримується найдовше і чинить максимальний вплив на біоту.

"По-перше, у воду потрапить значно більше органічних речовин. Для екосистеми це майже завжди означає підвищене споживання кисню під час розкладання. У простих словах: бактерії "переробляють" цю органіку і забирають кисень із води. Якщо кисню стає замало, виникають зони кисневого дефіциту. У теплу пору року це особливо небезпечно — тоді ризик заморів риби та загибелі донних організмів зростає в рази", — зазначає Фокусу науковець.

По-друге, за словами Коморіна, зросте ймовірність частіших і сильніших "цвітінь" води. І тут є неприємне замкнене коло: водорості швидко ростуть, потім відмирають, починають розкладатися — і знову "з'їдають" кисень. У лимані та прибережній зоні це може стати регулярною проблемою, а не разовим епізодом.

Третій аспект — санітарно-епідеміологічний. Без біологічного очищення концентрація патогенних мікроорганізмів (ентеровіруси, сальмонели, холерний вібріон тощо) зросте врази. 

"Це не лише про "неприємну воду", а про реальні ризики для людей: купання, любительське рибальство, безпечність морепродуктів. Особливо вразливі двостулкові молюски, бо вони фільтрують воду й можуть накопичувати забруднення", — підкреслює експерт. 

І четвертий, довготривалий наслідок — хімічне забруднення. У стоках міститимуться нафтопродукти, залишки миючих засобів, важкі метали (свинець, кадмій, ртуть), фармацевтичні залишки та мікропластик. Навіть якщо потім скиди зменшаться, проблема може "жити" довше — під час штормів і перемішування донні відклади підіймаються, і забруднення частково повертається у воду.

За словами Коморіна, забруднення найбільше захопить Дніпровсько-Бузький лиман, але й може поширитись на північно-західну частини Чорного моря.

"Найгостріше він проявиться у Дніпровсько-Бузькому лимані, але далі, залежно від вітру, течій і сезонних умов, забруднена вода може поширюватися вздовж узбережжя північно-західної частини Чорного моря. У відкритішій частині моря ефект розбавлення вищий, але саме прибережна зона є найбільш чутливою — там нерест, нагул, прибережні біотопи, і там навіть відносно "локальне" погіршення якості води дає непропорційно великі екологічні наслідки", — підсумовує науковець.

Нагадаємо, президент України був в Херсоні у третю річницю звільнення міста від російських загарбників.

Також Херсон відвідала голлівудська суперзірка Анджеліна Джолі. Акторка поділилась враженнями від побаченого.

Теги за темою
Херсон
Джерело матеріала
loader
loader