"95% безконфліктно": нардеп прокоментував "бусифікацію" в Україні

Право затримувати порушників військового обліку мають лише працівники поліції, а представники ТЦК та СП — лише проводити оповіщення. Будь-які неправомірні дії громадяни України мають право оскаржити або в суді, або у керівництва. На тлі численних відео «бусифікації» приблизно 90-95% мобілізаційних заходів відбувається безконфліктно.

Про це нардеп з Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський розповів у інтерв’ю виданню Telegraf.

Хто має право затримувати людей під час мобілізації?

Політик прокоментував відео із соцмереж, коли під час мобілізаційних заходів людей затримують саме військові, а не поліція. Він зазначив, що таке трапляється через людський фактор, на який є реакція.

«Якщо у представників ТЦК та СП є інформація, що є військовозобов’язаний, який уникає військового обліку, не виконує свої зобов’язання, то ми надали ТЦК право, в тому числі, оповіщати про необхідність прибути до ТЦК. Разом з працівниками ТЦК представники поліції мають бути. Безперечно, ми свідомі того, що органи ТЦК не наділені повноваженнями затримувати особу за вчинення якогось адміністративного чи кримінального правопорушення. Але держава в стані війни. Тому, деколи, людський фактор накладає відбиток. І на ці факти комітет, Міноборони, Генштаб завжди чітко реагують, щоб мінімізувати будь-які порушення законодавства під час оповіщення громадян», — розповів Веніславський.

Він додав, що затримання громадян відбуваються, якщо є підстави і людина вчиняє якісь правопорушення. Повноваження для затримання є у працівників поліції.

Наскільки поширена «бусифікація» і що робити людям?

Нардеп відповів, що робити, коли людей затримують саме військові, а не поліція.

«Будь-які неправомірні дії громадяни України мають право оскаржити або в суді, або у керівництва«, — сказав Веніславський.

Він також звернув увагу, що коли трапляються випадки «бусифікації» і працівники ТЦК діють начебто без поліції, «це ж не означає, що поліції не було поряд». За словами політика, росіяни та деякі українці використовують відеофіксацію таких випадків, «як інформаційну складову протидії мобілізаційним заходам».

«Ми не переконані на 100%, що разом з представниками ТЦК не було поліції. Просто її не зафільмували, а зафільмували лише військових у формі, щоб загострити ситуацію. Я особисто багато їжджу по території України, і коли бачу заходи з оповіщення, то, напевне, жодного разу не спостерігав, щоб поліція не була присутня», — додав член оборонного комітету парламенту.

Веніславський також стверджує, що ті, хто не хоче служити, іноді свідомо провокують конфліктну ситуацію. Водночас, за його словами, приблизно 90-95% мобілізаційних заходів відбувається безконфліктно.

«Людський чинник, як я вже сказав, є неминучим: порушення, емоції. Інколи ті, хто не хоче служити, а мають виконувати свій обов’язок, свідомо провокують на конфліктну ситуацію. Фільмують, а потім це викидається [в соцмережах], як масове явище. Ми в комітеті отримуємо статистику з Генштабу. Приблизно 90-95% [мобілізаційних заходів] відбувається безконфліктно. І лише 5% відбуваються в формі протистояння, емоційного конфлікту. Це потрапляє на відео, тиражується і складається враження, що мобілізація має суцільні порушення», — пояснив нардеп.

Резюмуючи, він зазначив, що «мобілізація не має суцільних порушень, але проблеми є».

До слова, раніше речник Київського ТЦК та СП Олег Байдалюк спростував існування «бусифікації», назвавши це емоційним терміном та наголосивши на необхідності дотримання закону про мобілізацію. Байдалюк підтвердив, що примусова мобілізація відбувається лише у випадках «коли людина відмовляється, чинить спротив». Він підкреслив, що затримувати громадян, які відмовляються виконувати закон, має виключно поліція, яка входить до складу груп оповіщення.

Кетрін Зета-Джонс і Майкл Дуглас Прапор США. / © Associated Press Мобілізація жінок / © ТСН.ua Тернопіль