Пенсія зникне разом із стажем: як повернути право на виплати

Українцям розповіли, як відновити втрачений страховий стаж для пенсії.

Як передає "Хвиля", про це Соцпорталу повідомила експертка з пенсійних питань, адвокатка Катерина Сагайдак.

Українці, які виходять на пенсію, часто стикаються з проблемою: частина їхнього страхового стажу просто "зникла" з бази Пенсійного фонду. Особливо це стосується періодів роботи у 80-90-х роках, коли підприємства масово ліквідовувалися, а документи губилися. Адвокатка радить спершу перевірити, який стаж уже зафіксовано — для цього можна безкоштовно замовити електронну довідку ОК-5 або ОК-7 через портал ПФУ чи "Дію".

Якщо з’ясувалося, що якихось періодів роботи не вистачає, потрібно звертатися до Пенсійного фонду з офіційною заявою. За законом фонд зобов’язаний самостійно робити запити в архіви та до колишніх роботодавців. Якщо підприємство ліквідоване, його кадрові документи зазвичай зберігаються в обласних державних архівах — звідти можна отримати архівні довідки, які замінять втрачені оригінали.

З вересня 2022 року з’явився ще один спосіб — підтвердження стажу через свідків. Якщо трудова книжка та довідки втрачені безповоротно (через війну, стихійне лихо або аварію), можна залучити щонайменше двох свідків, які працювали з вами на одному підприємстві та мають документи про свою власну роботу за той самий період. Щоправда, цей механізм поки що рідко застосовується ПФУ, але суди беруть показання до уваги.

Важливість стажу до 2000 року

Окремо експертка підкреслює: дуже важливо відновити стаж, накопичений до 2000 року. Дані про заробітну плату за ті роки не відображені в сучасній електронній системі ПФУ, і без їх урахування пенсія може виявитися мінімальною. Якщо надати архівні довідки про зарплату в радянські та 90-ті роки, Пенсійний фонд має право взяти 60 календарних місяців підтвердженого заробітку — це суттєво збільшить розмір пенсії. Інакше розрахунок проводиться лише за зарплатами після 2000 року, які у багатьох були значно нижчими.

Ще одна порада — оцифровувати документи самостійно. З 2021 року в Україні діє програма оцифрування трудових книжок: кожен може відсканувати свою трудову, диплом, довідки та завантажити їх через особистий кабінет на сайті ПФУ. Це допоможе зберегти дані й пришвидшить їх перевірку в майбутньому.

Переселенці: коли документи залишилися в окупації

Для внутрішньо переміщених осіб відновлення стажу стає особливим викликом. Оригінали трудових книжок і довідок залишилися на тимчасово окупованих територіях, а Пенсійний фонд вимагає саме оригінали та формально має право відмовити без них.

Одна з клієнток Катерини Сагайдак — переселенка, яка працювала до 2014 року в Донецьку та Криму, подала заяву на пенсію з копіями документів, пояснивши, що оригінали залишилися в окупації. ПФУ відмовив, посилаючись на те, що подані копії, а не оригінали. Крім того, фонд причепився до дрібниці — у копії трудової не повністю зазначена дата народження.

"Відсотків 90, що за цими справами Пенсійний фонд ще щось знаходить. Він дуже прискіпливо ставиться до всього, що ми подаємо", — зазначає адвокатка. Проте в суді вона домоглася призначення пенсії. Суд указав: держава не має права відмовляти в пенсійному забезпеченні з суто формальних підстав.

Верховний Суд роз’яснив: неможливість пенсійних органів перевірити відомості про стаж на підприємстві в окупованому регіоні не є підставою для невключення цього періоду роботи до стажу. Простіше кажучи, якщо документи залишилися на підприємстві в зоні окупації — це проблема держави, а не пенсіонера.

Інший показовий випадок — переселенець із більш ніж 40 роками стажу, частина якого припала на роботу в колгоспі в Херсонській області. Звернувшись по пенсію у 2025 році, чоловік був здивований її розміром — отримав мінімальну суму. З’ясувалося, що ПФУ зарахував лише стаж із 2000 року (близько 30 років), а більш ніж 10 років роботи в колгоспі просто "зникли". Фонд відмовився зарахувати цей період через технічне порушення: запис про звільнення в трудовій книжці був оформлений із порушенням інструкції. Виправити щось було неможливо — підприємства давно не існує, а з 2022 року село опинилося під окупацією.

Єдиним виходом знову став суд. Суд погодився з доводами про неможливість отримати додаткові документи через окупацію та зобов’язав ПФУ зарахувати спірні роки стажу. Після перерахунку пенсія помітно зросла.

За словами адвокатки, судова практика щодо справ переселенців зараз майже на 99% позитивна. Вона радить не опускати руки, збирати всі можливі документи (копії трудової, довідки ОК-5 і ОК-7, письмові відмови ПФУ) і звертатися до суду.

Пільгова пенсія: як "шкідникам" довести своє право

Так звані "списочники" — люди, які працювали у шкідливих і важких умовах праці (Список №1 і Список №2), можуть вийти на пенсію раніше загального пенсійного віку. Однак реалізація цього права пов’язана з двома основними проблемами.

Перша проблема — підтвердження пільгового стажу. ПФУ ретельно перевіряє документи "списочників". У трудових книжках дуже рідко є інформація про пільговий характер праці. Однієї назви посади недостатньо — потрібна офіційна довідка від підприємства, де зазначено, що працівник працював повний робочий день у важких (шкідливих) умовах, із посиланням на конкретний пункт і розділ списку.

Якщо підприємство вже ліквідоване, а потрібної довідки людина не отримала заздалегідь, доведеться шукати підтвердження через архіви. Але навіть якщо документів не вистачає, працівник не несе відповідальності за те, наскільки правильно й повно оформлені документи про його роботу — це зона відповідальності роботодавця. Суди зазвичай поділяють цей підхід і закривають очі на дрібні невідповідності.

Велика Палата Верховного Суду роз’яснила: особи, зайняті на роботах за списками №1 і №2, навіть якщо роботодавець не провів атестацію робочих місць, мають право на зарахування цього періоду до спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Друга проблема — віковий ценз. Це найбільша складність: 80% усіх справ адвокатки — саме спори щодо віку. У 2015 році внесли зміни, які підвищили вік виходу на пенсію для списків №1 і №2 на 5 років. Нині за законом працівники зі Списку №1 офіційно виходять на пенсію у 50 років, а зі Списку №2 — у 55 років.

Однак у 2020 році Конституційний Суд визнав таке підвищення неконституційним для тих, хто станом на 1 квітня 2015 року вже працював на відповідних посадах. Якщо людина на 01.04.2015 займала посаду, що давала право на пільгову пенсію, вона зберігає можливість вийти на пенсію за старими правилами — у 45 років (Список №1) або в 50 років (Список №2).

На практиці Пенсійний фонд нерідко продовжує відмовляти таким заявникам, посилаючись на те, що профільний закон формально не змінений і містить підвищені вікові обмеження. Але юристи апелюють до рішення Конституційного Суду, яке має найвищу юридичну силу.

"Суди, звісно, стають на бік пенсіонерів. Я не знаю жодної справи, де суд відмовив би, якщо єдина проблема — віковий ценз", — підкреслює Катерина. Якщо в людини достатньо пільгового стажу, суд зобов’яже ПФУ призначити їй дострокову пенсію у 45 або 50 років, незважаючи на положення закону. Адвокатка радить усім "списочникам", яким відмовили в пільговій пенсії, сміливо відстоювати свої права, спираючись на конституційні норми та прецеденти Верховного Суду.

Раніше повідомлялося, як ПФУ позбавив пенсіонера заслужених виплат.