/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F6cdd3b6995acd2e98832841756f53078.jpg)
Колорадський жук стрімко адаптується: в Україні прогнозують новий "бум" шкідника
Колорадський жук / © Pixabay
В Україні теплі зими стають новою нормою — і це прямо позначається на врожаї та кількості шкідників. За даними Укргідрометцентру, середня зимова температура піднялася з –3°C на початку 2000-х до приблизно +2°C у 2023–2025 роках.
Про це повідомив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ «Інститут аграрної економіки» Дмитро Людвенко виданню Телеграф.
Потепління дало аграріям і певні бонуси: вегетаційний сезон став довшим, з’явилися нові можливості для вирощування теплолюбних культур, зокрема бавовнику. Водночас мінусів значно більше. Теплі зими більше не виконують роль природного «санітара» для полів, а рівень зволоження ґрунтів стрімко падає. Так, у Київській області обсяг зимових опадів скоротився майже утричі — зі 100 мм до 30–35 мм.
На цьому тлі різко зросла й виживаність шкідників.
«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.
Ситуацію ускладнюють весняні посухи та нерегулярні опади. Частково проблему могло б вирішити штучне зрошення, та значна частина цієї інфраструктури або зруйнована, або залишилася на тимчасово окупованих територіях. Найгостріше цей дефіцит відчувають у південних регіонах.
«Показовим прикладом поєднання впливу війни та кліматичних змін є південні регіони України — Херсонщина, Запоріжжя, Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, що обрушив зрошення, яке охоплювало 0,6 млн га, та різке потепління призвели до втрат урожайності 30–50% на 1,2 млн га», — додав завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.
Фермери змушені шукати вихід із ситуації: переходять на ранньостиглі сорти та культури, більш стійкі до посухи. За оцінками фахівців ННЦ «Інститут аграрної економіки», аграрна політика України вже фактично працює як система управління ризиками.
ПенсіяЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

