/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fdb0859ad386a8adadf1ac34213f79559.jpg)
Зворотний бік мобілізації: військовий про загальнодержавну проблему СЗЧ
Ігор Луценко: Зворотний бік мобілізації – СЗЧ. Хто і чому залишає позиції
СЗЧ є найбільшою проблемою Сил оборони. І це не лише військова, але й загальнодержавна проблема.
Таку думку висловив, військовослужбовець ЗСУ, екснардеп Ігор Луценко в інтерв’ю «Главкому».
«Я вважаю, що це (СЗЧ — Ред.) найбільша проблема. Це зворотний бік нинішньої політики мобілізації. І це не суто військова проблема. Це загальнодержавна військово-цивільна проблема. Вона потребує залучення всієї потужності держави. А держава просто не підключається», — поскаржився він.
На думку Луценка, найчастіше йдуть у СЗЧ три типи військових:
-
Перший — це люди, яких схопили раптово, без усвідомленого рішення служити. Вони з першого дня шукають спосіб «відкрутитися», у тому числі через СЗЧ.
-
Другий — військові, які давно служать.
«Ті, хто справді багато зробив, має заслуги, нагороди чи просто великий бойовий досвід. Конфлікти з командирами, відчуття безвиході, відсутність нормальних ротацій — усе це підштовхує до того, щоб „вирватися“, — пояснив він.
-
Третій — це бюрократія й зламані механізми переведення. Такі військові йдуть у СЗЧ на пів року, а потім повертаються вже в іншу бригаду, яка їм більше підходить. Таким чином вони поєднують «відпочинок» і переведення, бо законно цей процес може тривати пів року й більше.
Військовий підтвердив, що для дуже багатьох СЗЧ — це, по суті, єдиний зрозумілий спосіб щось змінити у своїй службі, в тому числі — перевестися до іншого підрозділу.
Луценко вважає, що восени 2024 року ввели низку хороших реформ:
-
призначення людей на посади без формальної офіцерської освіти;
-
механізм переводу з небойових частин у бойові.
«Армійська бюрократія за якийсь час просто знайшла спосіб усе це звести до нуля. У результаті СЗЧ стало найпопулярнішим способом вирішити будь-яку свою проблему в армії», — пояснив він.
Типові виправдання військових, що йдуть у СЗЧ:
-
Хочуть перевестися.
-
Не подобається командир.
-
Страх воювати, мало платять.
«Пішов у СЗЧ, сидиш у тилу і працюєш айтішником на кілька тисяч доларів у європейській чи українській компанії. Це реальність», — підсумував Ігор Луценко.
Раніше начальник управління штурмових підрозділів Збройних сил України Валентин Манько заявив, що «навіть у Росії такої кількості СЗЧ немає».
Ганна Скороход / © FacebookЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

