Чому РФ вимагає від України набагато більше, аніж СРСР від Фінляндії

Колишня президентка Фінляндії Тар’я Халонен нагадує, що нейтралітет її країни під час холодної війни був власним вибором Фінляндії, узгодженим із Радянським Союзом.

Натомість сьогодні Росія та США прагнуть нав’язати нейтралітет Україні, а Москва має експансіоністські цілі.

Під час президентства Халонен Росія у 2008 році вторглася до Грузії, але тоді для країн ЄС відносини з РФ ще не мали нинішнього загрозливого тону.

В інтерв’ю іспанському виданню El Orden Mundial колишня фінська президентка попереджає, що якщо Україну змусять виконати ключові вимоги Кремля, то Київ стикнеться з тим, що "рішення за Україну ухвалюють інші".

За такого сценарію мирний план стане не лише порушенням українського суверенітету і волі народу, а й ризиком для всієї Європи.

Більше пояснень – в статті Хари Монтер для El Orden Mundial, що є партнером "Європейської правди" у консорціумі MOST, Чому "фінляндизація" не підходить Україні.

Розмова з експрезиденткою Фінляндії.

Далі – стислий її виклад.

Від початку вторгнення і майже протягом чотирьох років розглядалося багато сценаріїв завершення війни.

Серед них і "фінляндизація" України.

Та між Фінляндією часів холодної війни й сучасною Україною існують суттєві відмінності.

"Світ був зовсім інший", – наголошує Тар’я Халонен.

За її словами, серед відмінностей те, що Кремль нині не прагне завершення війни, а навпаки, хоче продовжувати територіальні захоплення.

"Коли Росія напала на Україну, це стало для всіх нас жахливою несподіванкою.

Ми не думали, що Росія, а точніше, президент Путін, може зробити щось подібне.

Напад був, звісно, жахливим для України, але також став серйозною загрозою для сусідніх країн і важким психологічним ударом для європейських політиків", – каже експрезидентка Фінляндії.

З цього моменту почало звучати: Європа має краще захищатися та оборонятися.

"Ось чому ми вважали, що НАТО стане необхіднішим для європейської безпеки, а також для Фінляндії та Швеції", – каже Халонен.

Невдовзі після початку вторгнення обидві країни подали заявку на вступ до Альянсу.

Фінляндія приєдналася у квітні 2023 року – у найшвидшій процедурі в історії НАТО, поклавши край своїй нейтральності.

Однак за останні три роки довіра до НАТО знижується.

Зміна риторики відбулася по всьому ЄС у відповідь на повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Безпека – не єдина проблема ЄС, хоча зростання конфліктів і мілітаристської риторики свідчить про новий порядок, що формується, і вагу "залізного кулака" в ньому.

Європа, як політичний проєкт, заснований на поступі, добробуті та правах людини, слабшає, тоді як посилюється антиміграційна риторика та законодавство, множаться подвійні стандарти щодо Ізраїлю та Росії, а пропалестинські протести криміналізуються.

Використання міграції як зброї порушує міжнародні норми, але реакція ЄС також демонструє кризу системи притулку і вказує на шлях, яким рушив Союз: відходячи від Женевської конвенції й наближаючись до американського підходу зі стіною на кордоні з Мексикою.

"Пам’ятаю, як ми не надто серйозно ставилися до конфлікту між США і Мексикою, а тепер робимо те саме", – каже Халонен.

Опинившись між США, що хваляться масовими депортаціями, і Росією, яка використовує міграцію як зброю, ЄС обрав курс на консервативний розворот, і його ідентичність як оплоту прогресивних цінностей і прав людини поступово розмивається.

Докладніше – в матеріалі Хари Монтер Чому "фінляндизація" не підходить Україні.

Розмова з експрезиденткою Фінляндії.