Розкриті технічні характеристики американського розвідувального дрона VXE30 Stalker

Морська піхота США провела нічні навчання з використанням безпілотника VXE30 Stalker на базі Кемп-Шваб в Окінаві, тренуючись в умовах, максимально наближених до потенційних бойових дій у Першому острівному ланцюзі. Підрозділи 4-го полку морської піхоти відпрацьовували виявлення і супровід кількох маловисотних цілей за допомогою комплексів протиповітряної оборони ближньої дії (LAAD), які діяли спільно з безпілотником-розвідником. За словами представників Корпусу, сценарій навчань відображає підготовку до можливих зіткнень у регіоні, де Китай посилює авіаційну та морську активність.

Безпілотник VXE30 Stalker, розроблений компанією Edge Autonomy, належить до класу невеликих тактичних дронів (група 2, або клас I за класифікацією НАТО). Його розмах крил становить близько 4,9 метра, а злітна маса — приблизно 22 кг. Завдяки вертикальному зльоту і посадці дрон не потребує злітно-посадкової смуги, що дозволяє йому діяти з обмежених ділянок — пляжів, стоянок чи палуб допоміжних кораблів. У польоті він переходить у фіксовану конфігурацію для збільшення дальності. У версії з твердотіловим паливним елементом на пропані Stalker може перебувати в повітрі понад вісім годин, покриваючи нічне спостереження або контроль морських проходів.

Дрон обладнано двосмуговою радіостанцією Silvus (S і C-діапазон), що забезпечує радіус дії до 160 км залежно від рельєфу. Відкрита модульна архітектура дозволяє встановлювати різні типи корисного навантаження — оптико-інфрачервоні камери, ретранслятори зв’язку чи спеціалізовані сенсори. Увесь комплекс транспортується у кількох контейнерах і збирається двома операторами за десять хвилин.

Під час навчань Stalker патрулював прибережну зону, виявляючи і відстежуючи невеликі дрони, що імітували ворожі загрози. Дані передавалися на позиції LAAD, які мали виявити цілі, ухвалити рішення та провести імітацію ураження. Основною метою було посилення можливостей короткодистанційної ППО щодо одночасного відстеження кількох об'єктів у складних умовах, зокрема вночі.

Такі навчання свідчать про адаптацію морської піхоти США до нових викликів у Індо-Тихоокеанському регіоні, де домінування в повітрі більше не гарантується. Розміщення систем спостереження та маловисотної оборони на союзних островах створює додатковий рівень безпеки для Японії й ускладнює можливі операції Китаю в районі Першого острівного ланцюга.