Це другий Святвечір: маловідомі традиції та головні звичаї цього дня

Другий Святий вечір у народі також називають "голодною кутею", адже святковий стіл є скромнішим. У матеріалі 24 Каналу дізнавайтесь більше про звичаї й традиції цього дня.

Другий Святий вечір – це день суворого посту. Увесь день віряни нічого не їдять, або ж не вживають продуктів тваринного походження. Напередодні Йордану також заведено піти до церкви та освятити воду. Глечики й банки часто прикрашали сухими васильками або іншим сухоцвітом.

У різних куточках України на другий Святвечір є свої особливі традиції: на Галичині ходять щедрувати; на Поліссі на віконних рамах і дверях малюють дерева, коней, людей; на Наддніпрянщині заведено освячувати хату кропилом з васильків та писати хрести крейдою у тому місці, яке окроплять.

Ще в деяких регіонах спалюють дідуха – цей обряд символізує завершення зимового циклу й підготовку до нового.

Вода є головним символом як надвечір'я Богоявлення, так і самого Водохреща. Вважається, що у цей час вона є цілющою. Традиція омивання водою поширена у всій Україні – як на Заході й Сході, так і на Півночі й Півдні.

Другий Святвечір / Фото УП

Що готувати на Святвечір?

З настанням перших сутінків та появою зорі родина збирається за Водохрещенським столом. Його наповнення не відрізняється від першого Святвечору.

Це також повинні бути пісні страви – кутя, вареники з картоплею та капустою, риба, гриби, узвар. За традицією страв також має бути 12, як символ 12 апостолів та 12 місяців. Та часто на другий Святвечір готують скромніше.

Спершу сім'я стає до спільної молитви. Вечеря розпочинається з освяченої води, а потім куштують кутю. Важливо потрохи скуштувати всі страви. Після трапези їжу залишають на столі: вважалося, що вночі ними можуть пригоститися душі покійних.