Не "шо" і не "та": яке слово з двох літер миттєво видає справжнього українця

Повідомляє 24 Канал з посиланням на дослідника Андрія Василенка.

Яке слово здатне одразу виказати українця?

Одним із найвпізнаваніших слів в українській мові є звичайнісіньке "тю". Воно настільки міцно закріпилося в повсякденному спілкуванні, що більшість уживають його навіть не замислюючись.

Чому українці кажуть "тю": дивіться відео

Спроби підібрати точний аналог цього вигуку в англійській або інших європейських мовах зазвичай не мають успіху. Тамтешні відповідники здатні передати хіба що окремі емоції, тоді як українське "тю" легко замінює собою ціле речення.

Залежно від ситуації воно може передавати:

• розчарування;
• невдоволення;
• насмішку;
• несподіванку;
• щире здивування.

Для яких регіонів притаманний вираз "тю"?

Всупереч поширеній думці про його "полтавське" коріння, "тю" виявилося органічним для більшості областей країни.

Найактивніше його використовують у Дніпрі та на Харківщині. Для мешканців цих регіонів "тю" нерідко стає своєрідною мовною візитівкою.

Цей вигук добре знайомий також жителям Донеччини, Луганщини та Криму, що підкреслює його значення як маркера широкого українського культурного простору.

Вираз "тю" поширений майже по всій Україні / Фото GettyImages

Водночас на заході країни ситуація дещо інша. На Волині та Поліссі "тю" ще трапляється, а от на Прикарпатті та Буковині частіше звучать місцеві аналоги. Зокрема, в Івано-Франківську можна почути "айа", "ти дивися" або ж обмежитися звуком "ц".

На Одещині "тю" гармонійно поєднується з вигуками молдавського та румунського походження – "мей" і "вей", формуючи своєрідний регіональний мовний мікс.

Звідки походить вислів "тю"?

Дослідники припускають, що "тю" має давнє тюркське походження. У сучасній турецькій існує ідентичний вигук, однак в Україні він отримав значно ширший спектр значень і емоційних відтінків.

Секрет популярності цього вигуку є у його здатності миттєво розпізнавати "своїх". Це своєрідний культурний маркер, який об'єднує українців незалежно від регіону проживання.

Чому українці кажуть "шо"?

Відомий український історик Олександр Алфьоров у своєму відео на YouTube розповів, що в українській мові з часом відбулося спрощення звукосполуки "шч". На думку філологів, раніше використовувалася форма "что", яка згодом трансформувалася у "што", пізніше – у "що", а в сучасному мовленні – у "шо".

І "шо", друзі, це не суржик і не діалект. Це називається наддіалектом, тобто це утворення, яке поширене на всіх українських теренах. І це "шо" характерне для українського народу незалежно від територій чи соціальних обмежень,
– зазначив Алфьоров.

Водночас історик додав, що в офіційному мовленні та письмі варто дотримуватися літературної норми й використовувати форму "що".

Які три слова радянська влада вилучила з української мови?

• Українська мова зазнавала утисків як у період Російської імперії, так і за часів Радянського Союзу. Йшлося не лише про заборони спілкуватися й писати нею, а й про спроби наблизити її до російської.

• У результаті такої мовної політики кілька поколінь українців втратили з ужитку чимало автентичних слів. Серед них – "городина". Так раніше називали плоди, які вирощували на полях і присадибних ділянках.

• Ще одне призабуте слово – "осоння", яким називають відкрите, незатінене місце, добре освітлене й прогріте сонцем. Також під заборону потрапило слово "робітня". Так називали підприємство, де виготовляли чи лагодили різні вироби, або приміщення, де надавали такі послуги.