Звільнення з полону: що варто знати рідним військових та цивільним

Від 2 жовтня процес обміну військовополоненими завмер. Але вдома на них не перестають чекати — це вже стало обов’язковою традицією новорічних свят. Як полегшити перший день звільненому з полону? Що казати, про що мовчати та як не нашкодити надмірною увагою?

Поради тих, хто повернувся, зібрала кореспондентка ТСН Наталія Нагорна.

Рік надій та тривала пауза

2025 рік став роком 10 обмінів. Додому вдалося повернути 2080 військових (серед них — одна жінка) та 230 цивільних (з них 13 жінок). Проте вже кілька місяців процес стоїть на паузі.

Перші емоції: дорога додому

Звільнення — це щасливий, але фізично виснажливий день. Дорога додому може тривати кілька діб.

«Коли вони сідають в автобус, вони їдуть і бачать по вулиці, що їх зустрічають прості українці з прапорами. Я коли їду з ними в автобусі, я бачу ці емоції. Я мовчу, я просто бачу, що вони відчувають — їх дійсно чекали», — каже очевидець.

Перша зустріч: головна фраза та обмеження уваги

Чи не кожен у полоні мріє про обійми рідних. Але фахівці та колишні бранці радять бути обережними:

• Не треба пафосу. Достатньо простої фрази: «Ми чекали. Нарешті ти тут».

• Велика кількість людей, які вимагають уваги, — це заважко після ізоляції.

«3–4 людини, які тебе чудово знають, яким є повна довіра і відповідальність за їхні поради. Не завжди приємно, коли тебе обіймають і кажуть „ми чекали“ люди, яких ти навіть не знаєш», - йдеться у сюжеті.

Фінансова впевненість та новий світ

Важливо, аби людина відразу відчула контроль над життям. За 2-3 роки полону на рахунках накопичуються значні суми.

• Рідним варто зберегти виплати, а військовій частині — чітко повідомити про накопичені кошти. Це дає змогу людині планувати майбутнє: «можна брати квартиру, будинок чи машину».

• Ті, хто сидить з початку повномасштабного вторгнення, не знають, хто такий Лачен і чому діти співають про пса Патрона. Світ доводиться впізнавати заново: від цін на одяг до нових героїв.

Як повідомляти погані новини?

Багато хто боїться дізнатися про втрати. Колишні бранці радять: не відкладайте погані новини на потім. Якщо хтось із друзів загинув або рідний дім зруйновано — краще сказати про це якомога раніше.

Психологія підтримки: поради Антона Семенова

Психолог Антон Семенов, який розробив посібник для звільнених, наголошує на головних правилах:

1. «Я не лікую, я підтримую». Підтримка — це передбачуваність і спокій без тиску.

2. «Я не мушу завжди знати, що сказати». Просто бути поруч — це вже допомога.

3. Право на вибір: Кожна людина має право сама вирішувати, як їй жити далі. Не приймайте рішень за неї.

Статус і гумор

• Зміна статусу: Припиніть називати їх «полоненими». Після перетину кордону їхній статус змінився назавжди.

• «Чорний» гумор: Сміятися з їхніх жартів можна, але так жартувати можуть лише вони самі.

«Я можу жартувати, що я хлопець 9 з 10, бо в мене залишилося 9 пальців. Мені можна, іншим — ні», — кажуть вони.

Послання тим, хто повернувся

Дайте собі час і спокій. Ви точно змінилися, і це нормально. Не намагайтеся бути такими, як раніше.

«Країна бореться. Коли я побачив відео, як наші заходять у Херсон, або акції підтримки полонених — мене пробрало до кісток. Про нас не забули», — кажуть колишні полонені.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 новини 2 січня. Нові призначення Зеленського! Удар по багатоповерхівці в Харкові!

Довгожителька Марія Браньяс прожила 117 років, до кінця зберігши доволі добре здоров’я / © wikimedia.org Санкції проти російської нафти / © Getty Images Повітряна тривога Тарас Цимбалюк і Надін Головчук