Сигнал Трампа з Венесуели. Наступний рік може стати для РФ останнім

Нафта не була головною причиною нападу Сполучених Штатів Америки на Венесуелу і затримання диктатора Ніколаса Мадуро. Венесуела видобуває лише близько 1% світової нафти. Для порівняння, Росія видобуває приблизно у десять разів більше. Тож у жоден спосіб контроль над венесуельським видобутком не може суттєво вплинути на світовий ринок нафти.

Так, Венесуела має величезні запаси, але для їхнього повноцінного освоєння потрібні десятки років і сотні мільярдів доларів інвестицій. Очевидно, що це не може відбутися швидко. Тому в короткостроковій перспективі повалення диктаторського режиму Мадуро жодним чином не вплине ні на ціни на нафту, ні на завершення російсько-української війни.

Натомість вирішальний вплив має катастрофічний стан російської економіки, виснаженої війною та санкціями. У Росії дедалі менше коштів для подальшого фінансування війни, закупівлі озброєння та нарощування виробництва військово-промислового комплексу. Наступний рік фактично стає останнім, коли Росія ще може більш-менш безболісно для власного суспільства продовжувати війну. І російські еліти це вже усвідомлюють – так само, як і безперспективність самої війни та існування в ізольованій країні.

Тому наше майбутнє залежить не від того, чи захопили Сполучені Штати Америки диктатора Мадуро. Воно залежить від того, як Україна захищає себе на полі бою і наскільки послідовно наші союзники з Європейського Союзу допомагають Україні.

Захоплення Мадуро є наочним і тривожним прикладом: жоден диктатор, кожен, хто знищує демократію, рано чи пізно залишається без захисту, якщо стає на шляху чиїхось інтересів. Ми можемо бути сильною і незалежною державою лише за однієї умови – якщо будемо будувати сильне демократичне суспільство і станемо частиною демократичного Європейського Союзу.