/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F3f8227d37fd6bd826bcecd0b92263d50.jpg)
Блекаут у Берліні: як німці живуть без світла та як їх рятують українці
Блекаут у Берліні / © Getty Images
Масштабний блекаут охопив південний захід Берліна через навмисний підпал критичної інфраструктури. Десятки тисяч містян опинилися в енергетичній пастці. У місті розгорнули пункти обігріву, а українці відкрили «Пункт незламності».
Усе про блекаут у Берліні, його причини та життя міста з відключеннями світла читайте на ТСН.ua.
На південному заході Берліна 3 січня десятки тисяч мешканців опинилися без електроенергії. Зимова ніч із температурою, що наближалася до нуля, стала серйозним випробуванням для жителів столиці Німеччини. Тисячі сімей були змушені ночувати у знайомих або шукати тепла в аварійних пунктах через відсутність світла й опалення.
Масштаб відключень світла у Берліні
Спершу електропостачання зникло у 45 тис. домогосподарств і 2200 компаній у районах Ніколасзеє, Целендорф, Ваннзеє та Ліхтерфельде. До ночі 4 січня енергетикам вдалося частково стабілізувати ситуацію та повернути світло приблизно для 7000 споживачів. Станом на той день 38 тис. домогосподарств і понад 2000 комерційних клієнтів все ще були відключені від мережі.
За звичайних умов заміна таких високовольтних кабелів триває близько п’яти тижнів, однак наразі фахівці намагаються створити тимчасове рішення у значно стисліші терміни.
Оператор мережі Stromnetz Berlin повідомляє, що повністю відновити електропостачання вдасться не раніше другої половини четверга, 8 січня.
Берлін без світла / © Getty Images
Блекаут у Берліні — це диверсія
Аварія сталася рано-вранці 3 січня — загорілася кабельна перемичка над Тельтов-каналом, яка забезпечує живлення електростанції Ліхтерфельде. Внаслідок пожежі було пошкоджено ключові магістральні лінії. Поліція розслідує подію як підпал.
«Службі державної безпеки, яка відповідає за політичні злочини, надійшов лист із зізнанням, справжність якого наразі перевіряється», — повідомили правоохоронці.
В офісі сенаторки з питань економіки Франциски Гіффай підтвердили, що влада розглядає інцидент як «навмисний акт».
Як поінформувало 6 січня DW, відповідальність за диверсію взяла на себе ліворадикальна група Vulkan, заявивши, що ціллю була «викопна енергетика». Зі інформацією Tagesspiegel, група описала свій вчинок як «дію в інтересах суспільства», заявивши, що підпал був спрямований проти «жадібності до енергії» та впливу технологічних компаній, який зростає.
Поліція вважає заяву достовірною. Vulkan раніше влаштувала диверсію в Бранденбурзі, підпаливши лінію електропередач біля заводу Tesla в березні 2024 року.
Бургомістр Веґнер і сенаторка з внутрішніх справ Іріс Шпранґер назвали підпал тероризмом. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт також зазначив, що це була цілеспрямована спланована атака.
Оператор електромереж Stromnetz Berlin зазначив, що події 3 січня мають ознаки політично мотивованої диверсії, подібної до вересневої атаки 2025 року на південному сході міста. Того разу на відновлення живлення знадобилося дві доби, а саму аварію журналісти охрестили наймасштабнішим блекаутом німецької столиці за останню чверть століття.
Як Берлін живе без світла
Відсутність електроенергії спричинила цілу низку ускладнень. Більшість систем опалення — навіть газових — не працюють без електрики, адже потребують живлення для насосів і систем управління. Постраждало й централізоване теплопостачання.
Багато магазинів і супермаркетів були змушені зачинитися, а правоохоронці попередили про можливі перебої в роботі мобільного та стаціонарного зв’язку.
Міська влада відкрила пункти обігріву в церквах та адміністративних будівлях, де мешканці можуть зігрітися, зарядити телефони та отримати гарячі напої. Екстрені пункти допомоги також облаштували при релігійних, молодіжних та спортивних центрах. У темних районах посилено патрулювання поліції та встановлено додаткові світлові вежі для підвищення безпеки.
Як повідомили місцеві чиновники, лікарні та заклади догляду отримали аварійні генератори живлення.
Пункт допомоги районного управління Штегліц-Целендорф під час відключення електроенергії у Берліні / © Getty Images
Багато людей похилого віку або хворих не можуть дістатися до центрів обігріву, адже ліфти в їхніх багатоповерхівках не працюють, а у квартирах стає дедалі холодніше.
«У звичайних будинках живе безліч людей старшого віку. Наприклад, на 12 поверсі. А ліфт не працює. Інтернету немає. Телефон розрядився. Що робити самотній жінці 87 років?», — описала ситуацію в Берліні британська блогерка Каріна Кокрелл-Ферре.
Рятувальні служби закликають жителів Берліна обережно користуватися альтернативними джерелами тепла й освітлення та радять надавати перевагу ліхтарикам як безпечнішій альтернативі свічкам.
Неминучим було порівняння з Україною, яка вже четвертий рік потерпає від російських атак по енергетиці.
«Маю сказати, що мене це дуже вразило. Тепер ми розуміємо, через що доводиться проходити бідним українцям. Я зараз розплачусь… Тепер ми на своєму власному тяжкому досвіді це розуміємо. І якщо ви живете на самоті, з таким дуже важко впоратися», — сказала агентству Reuters одна з мешканок Берліна, яка залишилася без електрики.
Ситуація зі світлом у Берліні зараз
За інформацією DW, станом на ранок 6 січня на південному заході Берліна без електропостачання залишаються приблизно 25,5 тис. домогосподарств і 1200 компаній.
Світло вже повернули на всі три уражені станції міської електрички — Mexikoplatz, Nikolassee та Wannsee. Водночас близько 20 шкіл у південно-західних районах столиці й надалі не працюють. Для підтримки критичної інфраструктури задіяно близько 35 потужних аварійних генераторів.
Аварійно-відновлювальні роботи в районах Целендорф, Ніколасзеє та Ваннзеє триватимуть щонайменше до вечора 8 січня.
Українці організували у Берліні «Пункт незламності»
Українські біженці, які нині мешкають у Берліні, організували для жителів району «Пункт незламності», щоб допомогти людям впоратися з наслідками блекауту.
Представниця української громади в комітеті з питань міграції та інтеграції при районній адміністрації Оксана Орел переїхала до Берліна разом із донькою після початку повномасштабного вторгнення Росії. Спільно з іншими українцями вона заснувала центр AdlerA e.V., який займається підтримкою та адаптацією мігрантів з України. Після аварійного знеструмлення центр також почав виконувати функцію «Пункту незламності» для мешканців району.
Приміщення центру під’єднане до альтернативної лінії електропостачання, тож світло тут є і можна користуватися побутовими приладами.
«До нас приходять люди з багатоквартирних будинків, у яких не працюють плити та бойлери. Вони не можуть навіть заварити чай. Ми запропонували приносити термоси та брати окріп додому», — розповіла Оксана.
Люди заряджають свої телефони в імпровізованому пункті допомоги Німецького Червоного Хреста у місцевому баскетбольному залі / © Getty Images
Вона зазначила, що ініціатива має на меті не лише віддячити місцевим жителям за підтримку українців, а й поділитися власним досвідом життя під час відключень електроенергії.
«Ми кажемо: «Нічого страшного, що на кілька днів вимкнули світло — в Україні теж бувають такі ситуації. Все налагодиться». Цей досвід дуже корисний», — розповіла біженка.
За її словами, для багатьох німців раптове знеструмлення стало серйозним випробуванням, адже зазвичай про планові відключення повідомляють заздалегідь.
«Люди були налякані. Я чула, як хтось казав: „Ми думали, що на нас напали росіяни. Ми думали, що війна прийшла сюди“, — розповіла Оксана.
Реакція німців на знеструмлення Берліна
Масштабне відключення світла в Берліні спровокувало хвилю дискусій у соціальних мережах. Користувачі переважно висловлюють невдоволення через те, що німецька столиця виявилася беззахисною перед подібними інцидентами.
«Чи була захищена критична інфраструктура? Чому немає резервного електропостачання? Чому електромережі окремих районів міста не з’єднані між собою? Вітання з темного південного заходу Берліна!» — такі запитання ставить один із читачів видання rbb24.
Дехто з дописувачів акцентує на тому, що держава «витрачає гроші на весь світ», ігноруючи власні внутрішні вразливості.
Багато хто прогнозує, що блекаути стануть новою нормою.
«Як же все це нестабільно; нам, мабуть, доведеться звикнути до таких ситуацій», — зазначають у Facebook.
А інша користувачка коротко резюмує: «Дивний новий світ».
До з’ясування офіційних причин аварії мешканці активно обговорювали версії про зовнішнє втручання.
«Можливо, з цим блекаутом (німці — ред.) почнуть замислюватись, що війна ближче, ніж хочеться, і якщо цього разу це не росіяни, то наступного можуть бути вони», — сказала виданню «BBC News Україна» мешканка Берліна Оксана.
Вона закликала німців усвідомити реальність і готуватися до подібних криз. Жінка додала — може настав час прокинутись і почати готуватися на випадки блекаутів.
До слова, у квітні 2025 року через «рідкісне атмосферне явище» Іспанію та Португалію охопив масштабний блекаут, що паралізував транспорт і зв’язок. У Мадриді зупинили поїзди та евакуювали метро, а в основних аеропортах регіону сталися серйозні збої. У Лісабоні пасажирів закликали покинути аеропорт через хаос, а в Барселоні системи реєстрації тривалий час залишалися несправними.
Дитяче харчування / © iStockЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

