Які виклики постали перед Косово і чи зможе новий уряд впоратися з ними

28 грудня у Косові відбулися позачергові парламентські вибори, внаслідок чого частково визнана балканська країна отримала реальну можливість вийти у зі стану глибокої політичної кризи і почати формування дієвих державних інституцій.

Далі – стислий її виклад.

Переможцем позачергових парламентських виборів, як і минулого року, стала партія "Самовизначення" голови уряду Косова Альбіна Курті.

Однак цього разу політсила отримала на 8 мандатів більше, аніж на попередніх виборах, що відбулися у лютому 2025 року.

Партія має 56 місць зі 120 у парламенті й потребуватиме залучення партнерів.

Вочевидь Курті, як і в минулому, почне переговори з несербськими, у першу чергу албанськими, партіями національних меншин, а також Альянсом за майбутнє Косова (здобув 6 мандатів), лідери якої не виключають коаліцію із "Самовизначенням".

Це дозволить без проблем створити коаліцію, в якій союзники отримують декілька керівних посад в державних інституціях, але не принципово важливих.

Натомість парламент буде практично контрольованим, що допоможе Курті розблокувати такі необхідні 6 мільярдів євро фінансування з Плану зростання ЄС для Західних Балкан для відновлення реформ.

До позачергових виборів у Косові були дуже небайдужі головні закордонні гравці в регіоні, кожен з яких має там свої інтереси.

Іноді вони перетинаються, часом конкурують, а іноді діаметрально протилежні.

Перед майбутнім урядом Косова буде чимало нових та старих викликів.

Першим викликом стануть цьогорічні президентські вибори.

Президента країни обирає парламент, а тому для Курті вкрай важливо отримати стійку більшість.

Провівши свою кандидатуру в президенти, він отримає під свій контроль усю керівну верхівку – спікера (він не віддасть цю посаду нікому з потенційних союзників), президента та прем’єр-міністра.

Це має відкрити шлях до швидкого схвалення парламентом необхідних для реформ законів.

Хоча така концентрація влади в руках керівної партії не є добрим знаком для розвитку демократії.

Другий виклик – новому уряду необхідно домогтися остаточного зняття всіх санкцій, запроваджених проти Косова у 2023 році.

На порядку денному – участь у боротьбі Євросоюзу проти нелегальної міграції.

У цьому контексті Косово розглядає можливість будівництва центрів повернення для шукачів притулку з деяких країн, чиї заяви були відхилені.

У відповідь Приштина очікує допомоги у зміцненні її безпеки від потенційних російських та сербських загроз, у тому числі військових.

І нарешті третій (найбільш складний) виклик – нормалізація відносин із Сербією, на чому наполягають усі західні партнери.

Тут ключовим кроком має стати формування Асоціації сербських муніципалітетів – як вважається, без цього прогрес неможливий.

Проте невідомо, чи зможе Курті зламати себе, відмовившись від жорсткого неприйняття ідеї подібного утворення.

Для досягнення компромісу на поступки має піти й Белград, розблокувавши входження Косова до міжнародних організацій та зупинивши кампанію з відкликання визнання незалежності Косова.

Попри те, що Україна не визнає Косово, ми також зацікавлені у якнайшвидшому завершенні там політичної кризи.

Адже Косово підтримує боротьбу нашої країни проти російської агресії, з урахуванням своїх незначних ресурсів.

А у відповідь офіційний Київ міг би нарешті відкрити у Приштині або офіс посольства України в Албанії, або торговельне представництво, або навіть розпочати виїзне консульське обслуговування.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника Шанс для Косова: чи забезпечать дострокові вибори мир у регіоні.