Якою була Київщина на карті 1699 року: оприлюднений історичний фрагмент

Повідомляє 24 Канал з посиланням на Facebook-спільноту "КИЇВЩИНА: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ".

Що здивувало українців на карті 1699 року?

У соцмережах став популярним допис із фрагментом історичної карти України, на якому позначені населені пункти Київщини, зокрема Ржищів, Богуслав, Стайки, Переяслав, Трипілля, Баришівка та Гоголів.

У дописі зазначається, що мапу було створено наприкінці 17 століття та видано у 1699 році. Також користувачам надали посилання на повний варіант карти, який зберігається у цифровій колекції Національної бібліотеки Франції.

Київщина на мапі 1699 року / Фрагмент карти Джеймса Брюса та Юстуса фон Магдена

У коментарях користувачі звернули увагу на особливості каліграфії та спосіб написання назв міст і сіл. Обговорювали правопис, мови, якими була створена карта, а також скорочені назви населених пунктів, зокрема Золотоношу, позначену на мапі як "Золо".

Окрему дискусію викликали кордони та розташування Києва. Користувачі нагадали, що згідно з тогочасними історичними угодами кордон пролягав уздовж річки Ірпінь, а Київ мав особливий політико-адміністративний статус.

Також користувачі зауважили, що на карті немає частини сучасних міст, натомість позначені населені пункти, які згодом значно зросли.

Якою була перша детальна карта України?

Французький інженер і картограф Гійом де Боплан створив першу детальну карту з назвою "Ukraina" ще у 1639 році.

Вже у 1648 році в Ґданську вийшла його General Map of Ukraine – масштаб 1:1 800 000, на якій позначено сотні міст, річок та укріплень. З її цифровою версією можна ознайомитися у David Rumsey Map Collection.

Генеральна карта України / Мапа Гійома де Боплана

Це була перша карта, присвячена виключно українським землям, яка поширилася по всій Європі та закріпила назву "Україна" у картографії.

Як вікінги називали Київ?

• Український історик Олександр Алфьоров розповів, що у скандинавських сагах Київ згадується під назвою Кенугард. Її можна побачити, зокрема, у "Сазі про Еймунда".

• За словами Алфьорова, у давньоскандинавській мові "гард" означає фортецю або місто. Тому назва Кенугард може перекладатися як "місто човнів", що пояснюється важливою роллю Києва як торгового порту на шляху "із варягів у греки".

• Існує також інша версія, згідно з якою Кенугард є калькою з назви Киенов, тобто "місто Києва".