Ford пропонує цьому техніку 160 000 доларів на рік, тож чому компанія не може закрити 5 000 вакансій?

Загальноприйнята думка про автомеханіків як про низькооплачуваних працівників, що ледве зводять кінці з кінцями, зазнає серйозного перегляду. Виявляється, кваліфікований технік у дилерському центрі може заробляти до 160 тисяч доларів на рік. Такий успіх доступний лише тим, хто поєднує високий рівень майстерності, швидкість та довголітній досвід.Тед Хаммел, старший майстер-технік у дилерському центрі Klaben Ford в Огайо, спеціалізується на ремонті коробок передач — складних агрегатах, роботи з якими багато колег уникають. За оцінками Ford, заміна коробки передач має займати близько 10 годин, однак Хаммел, завдяки досвіду, справляється приблизно вдвічі швидше.З цим погоджується і CEO Ford Джим Фарлі, який нещодавно висловив занепокоєння через брак кваліфікованих кадрів. Компанія намагається закрити тисячі вакансій для техніків із зарплатою понад 120 тисяч доларів, але на підготовку фахівця такого рівня потрібно близько п’яти років.Ключем до високого заробітку Хаммела є система оплати за “фіксованою ставкою”. Це відрядний принцип: технік отримує плату за роботу, визначену керівництвом, незалежно від фактично витраченого часу. Якщо він виконує завдання швидше, його заробіток зростає. Однак досягти такого рівня ефективності вдається одиницям, адже шлях до нього довгий, витратний і фізично виснажливий.Хаммел розпочинав кар’єру з менш ніж 10 доларів на годину, попередньо вклавши 30 тисяч у навчання та тисячі доларів у власний інструмент, який часто вимагають дилерські центри. Лише один спеціалізований динамометричний ключ може коштувати 800 доларів. Йому знадобилося ціле десятиліття, щоб почати заробляти шестизначну суму, і це за умови відсутності серйозних травм, які б уповільнили роботу.Значна частина сучасного доходу Хаммела також походить від навчання молодих техніків, за що дилерський центр виплачує йому додаткові кошти. Ford зазначає, що має тисячі відкритих вакансій техніків по всій країні, і на становлення дійсно продуктивного фахівця потрібно близько п’яти років.Однак не всі витримують цей шлях. Робота важка для здоров’я, а пропущений час означає втрачену оплату. Багато техніків “вигоряють” або отримують травми, так і не досягнувши високого заробітку. На кожного Хаммела, який заробляє 160 тисяч, припадають десятки механіків, що отримують вдвічі або втричі менше. Цей дефіцит кваліфікованих кадрів, у свою чергу, підвищує вартість ремонтів для споживачів.Вартість технічного обслуговування автомобілів зростає швидшими темпами, ніж інфляція. Наприклад, у листопаді ціни були на 6.9 відсотка вищі, ніж роком раніше. За останнє десятиліття витрати на ремонт зросли на 59 відсотків. Для порівняння, заробітна плата механіків збільшилася лише на 34 відсотка.Таким чином, водії платять більше за утримання своїх автомобілів, але доходи тих, хто виконує цю роботу, не зростають такими ж темпами. Ця тенденція характерна для багатьох професій у постковідній економіці.Хаммел наводить приклад: за роботу на Ford F-150 йому нараховується оплата за 14.6 години, навіть якщо він виконує її менш ніж за сім. Саме ця ефективність робить систему “фіксованої ставки” вигідною для нього, але водночас ризикованою для інших.Россел Вікхем, технік у дилерському центрі Chevrolet в Індіані, знає іншу сторону системи. За десятиліття роботи в трьох різних штатах його максимальний річний дохід склав 89 тисяч доларів у 2022 році.Ця ситуація вказує на структурну проблему в галузі. Високі заробітки окремих майстрів існують поряд з нестабільністю та важкими умовами для більшості. Поки компанії на кшталт Ford пропонують привабливі зарплати, реальний шлях до них залишається складним, повним інвестицій у навчання та інструмент, а також фізичних випробувань. Дефіцит кадрів, ймовірно, буде тривати, доки не зміниться підхід до підготовки фахівців та організації їх праці, що в кінцевому підсумку впливає на кишені всіх автовласників.