Віталій Мінченко: як інженерні рішення перетворюються на стратегічний ресурс країни

Понад десять років Мінченко очолює інженерно-проєктні та експертні напрямки в Приватному підприємстві "Архітектурно-правовий центр". Його професійний статус підтверджений членством у Національній спілці архітекторів України та Гільдії проєктувальників у будівництві.

При цьому, як підкреслює сам Мінченко, формальні регалії в сучасній галузі мають значення лише тоді, коли за ними стоїть вимірний професійний результат і реальний вплив на якість проєктів.

Інженерія як система управління ризиками

Говорячи про сучасну інженерну практику, Мінченко окремо виділяє роботу з ризиками. За його словами, інженерне проєктування сьогодні — це насамперед прогнозування: навантажень, сценаріїв експлуатації, можливих надзвичайних ситуацій, а також фінансових і часових ризиків, з якими об'єкт може зіткнутися протягом усього життєвого циклу.

Саме тому в проєктах, які реалізує його команда, дедалі частіше застосовуються елементи цифрового моделювання та попереднього сценарного аналізу. Такий підхід дає змогу виявляти вразливі місця ще на стадії проєктування і коригувати рішення до виходу проєкту на державну експертизу. Цим, за словами Мінченка, пояснюється показник 100% проходження експертиз без доопрацювань — результат, який в архітектурно-будівельній галузі вважається винятковим.

Дані замість інтуїції: як змінюється підхід до проєктування

Окремої уваги, на думку інженера, заслуговує трансформація самого підходу до ухвалення проєктних рішень. Якщо раніше значна частина рішень ґрунтувалася на досвіді та аналогіях, сьогодні ключовим ресурсом стають дані. Технічні інвентаризації, яких під його контролем проводять до 200 щорічно, Мінченко розглядає не як формальну процедуру, а як джерело об'єктивної інформації для наступних проєктних і містобудівних рішень.

Аналіз фактичного стану будівель, інженерних мереж і конструкцій дає змогу точніше планувати реконструкції, уникати завищених кошторисів і суттєво скорочувати терміни будівництва. Для територіальних громад, зазначає він, це означає пряму економію бюджетних коштів і зниження експлуатаційних ризиків у довгостроковій перспективі.

Проекти, які "працюють" після здачі

Серед реалізованих проєктів — центри надання адміністративних послуг, укриття, освітні та медичні установи, адміністративні та інженерні об'єкти в Київській області. Однак сам Мінченко підкреслює, що ключовим критерієм успішності проєкту вважає не момент введення об'єкта в експлуатацію, а те, як він функціонує після здачі.

Саме тому в проєктах системно впроваджуються енергоефективні рішення, що дають змогу знижувати експлуатаційні витрати на 20-30%. В умовах, коли утримання соціальних об'єктів лягає на бюджети громад, такі показники стають фактором фінансової стійкості, а не просто технічною перевагою.

Експертна роль: де закінчується проєктування і починається відповідальність

Важливою частиною професійної діяльності Мінченка залишається участь у засіданнях містобудівних рад при Київській обласній державній адміністрації. За його словами, саме на цьому рівні інженерна робота набуває критичного значення: проєкт перестає бути внутрішнім документом і стає елементом публічної політики розвитку території.

Його інженерні висновки часто використовуються як основа для експертних висновків, оскільки спираються не тільки на формальні норми, а й на реальні сценарії експлуатації об'єктів. У цьому процесі інженер, по суті, виступає сполучною ланкою між архітектурною концепцією, інтересами громади та вимогами держави.

Післявоєнна архітектура: менше символізму, більше розрахунку

Говорячи про майбутнє галузі, Мінченко відзначає зрушення у філософії містобудування. Післявоєнна архітектура, за його оцінкою, буде менш символічною і більш прагматичною. На перший план виходять безпека, адаптивність, енергоефективність і можливість швидкого відновлення об'єктів в умовах обмежених ресурсів.

Цей досвід формує новий тип інженерної експертизи, який уже сьогодні викликає інтерес за межами України. Робота в умовах нестабільних навантажень, підвищених вимог до безпеки та жорстких бюджетних обмежень створює професійну школу, здатну інтегруватися в міжнародні інфраструктурні проєкти.

Інженер як фактор стійкості

Професійна діяльність Віталія Мінченка демонструє, що сучасний інженер — це не лише проєктувальник, а й учасник процесів стратегічного рівня. Його рішення безпосередньо впливають на безпеку будівель, ефективність використання бюджетних коштів і здатність територій розвиватися в умовах невизначеності.

В умовах, коли відновлення інфраструктури стає одним із ключових завдань держави, саме такі фахівці формують практичне підґрунтя сталого розвитку — через розрахунок, дані та відповідальність, закладені в кожному інженерному рішенні.