Нафтовий шторм: атаки дронів та ультиматум Трампа підняли ціну Brent до максимуму

Світовий енергетичний ринок увійшов у фазу високої турбулентності. Ціни на нафту демонструють впевнене зростання, досягнувши пікових значень з середини листопада минулого року.

Головними драйверами стали масштабні антиурядові протести в Ірані та загроза нових санкцій з боку США, пише Reuters.

Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,9%, сягнувши $65,11 за барель. Американська нафта WTI додала близько 2%, піднявшись до $60,67.

Іран, один із ключових гравців ОПЕК, охоплений найбільшими за останні роки антиурядовими демонстраціями. Жорстке придушення протестів викликало гостру реакцію Вашингтона. Президент США Дональд Трамп вже попередив про можливість військових дій та анонсував жорсткі економічні заходи.

Ключові ризики для ринку:

Тарифний тиск: Трамп заявив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, отримає 25-відсоткове мито на торгівлю зі Сполученими Штатами. Це прямий удар по Китаю — головному імпортеру іранської нафти.

Цінова надбавка: Аналітики Barclays зазначають, що нестабільність в Ірані вже додала до вартості бареля нафти близько $3–4 так званої "геополітичної премії".

Атаки дронів у Чорному морі

Додаткової напруги ринку додала надзвичайна подія в Чорному морі. У вівторок невідомі безпілотники атакували чотири нафтові танкери під управлінням грецьких компаній. Судна прямували до термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) біля російського узбережжя. Цей інцидент посилив побоювання щодо безпеки морських перевезень енергоресурсів у регіоні.

Венесуельська нафта як альтернатива?

На тлі іранської кризи ринок очікує на збільшення поставок з Латинської Америки. Після усунення від влади президента Ніколаса Мадуро, Вашингтон заявив про готовність розблокувати венесуельські запаси. Йдеться про об’єм до 50 млн барелів нафти, яка раніше перебувала під санкціями.

Проте, на думку експертів PVM Oil Associates, потенційний приплив нафти з Венесуели поки що не може повністю компенсувати страхи ринку перед ескалацією на Близькому Сході та загрозою блокування експорту з Ірану.

Реакція Азії: Китай опинився перед складним вибором

Заяви Дональда Трампа про запровадження 25% мита для торгових партнерів Ірану спричинили хвилю занепокоєння на азійських фінансових майданчиках. Оскільки Пекін залишається головним споживачем іранської нафти, нові погрози Вашингтона ставлять під удар стабільність китайського експорту до США.

Ключові наслідки для регіону:

Основні індекси Китаю та Гонконгу відреагували зниженням у межах 1,2–1,5%. Інвестори побоюються, що нафтове ембарго переросте у повноцінну торгову війну між двома найбільшими економіками світу.

Китайські нафтопереробні заводи (НПЗ), які традиційно купують іранську нафту з великими знижками, можуть бути змушені шукати значно дорожчі альтернативи, що призведе до зростання собівартості пального та товарів у КНР.

Офіційний Пекін традиційно виступає проти односторонніх санкцій США, називаючи їх втручанням у суверенне право на торгівлю. Аналітики очікують, що у разі запровадження мит Китай може вдатись до дзеркальних заходів щодо американської продукції.

Ослаблення юаня свідчить про те, що трейдери вже закладають ризики скорочення валютних надходжень від торгівлі зі США.

Ескалація навколо Ірану створює для Китаю патовий сценарій: або відмовитися від дешевих енергоносіїв, або ризикувати критично важливим доступом до американського ринку.