Це – агонія Росії: інтерв'ю з авіаекспертом про феєричний провал Путіна та модернізовані дрони

Росія цілеспрямовано атакує дронами житлові будинки. Також вона працює над тим, як знизити вартість масованого обстрілу, водночас завдавши суттєвої шкоди Україні.

Авіаексперт, заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів, на що здатен модернізований дрон "Герань-5" та чи стикається "Шахед" із проблемами в мороз.

Також Храпчинський прокоментував російський удар "Орешником" по Львівщині, зокрема те, чого Путін хотів цим домогтися й що вийшло насправді. Про все це читайте далі в матеріалі.

Чи справді "Шахеди" падають через обмерзання?

Чи дійсно "Шахеди" літають менше через мороз? ЗМІ про це писали. Була навіть інформація, що вони падають через обмерзання. Це правда?

Росіяни свого часу зіткнулися з проблемою застосування "Шахедів" під час холодів. Тому вони модернізували певні елементи. Зокрема, встановили системи підігріву деяких елементів, що дало змогу використовувати "Шахеди" в поганих метеоумовах.

Зледеніння може статися на будь-якому повітряному об'єкті. Давайте згадаємо, що будь-який цивільний літак перед вильотом обробляли спеціальною рідиною, щоб основні агрегати не вкрилися льодом.

Ворог і далі використовує ударні безпілотники по Україні. Навіть у мороз ми бачимо невелику кількість. Зменшення кількості застосованих дронів може бути пов'язане з деякими успішними операціями Сил оборони України, які привели до суттєвого зменшення потенціалу отримання комплектовання.

Згадаймо і про нестабільну ситуацію в Ірані. Це теж може впливати на постачання комплектовання. Тут багато пов'язаних речей.

Щодо того, що російські дрони влучали в наші житлові будівлі через намерзання на поверхні. Я б не виправдовував росіян. Треба розуміти, що більшість маршрутів ударних безпілотників побудовані через густонаселені райони міст, щоб були супутні втрати серед цивільного населення.

Це основний інструмент роботи російських терористів. Давайте пригадаємо, що на деякі ТЕЦ можна зайти, не зачіпаючи житлові будинки. Але Росія навмисно будує маршрути, які дають змогу влучити в житлові будинки.

Інтерв'ю з Анатолієм Храпчинським: дивіться відео

Як повалення режиму в Ірані може вплинути на постачання БпЛА до Росії?

Ви згадали ситуацію в Ірані. Як це вплине на постачання комплектовання до Росії, якщо тамтешній режим впаде?

Росія тривалий час шукає китайські CRPA-антени та інші китайські елементи. Тут є питання, наскільки глибоко Іран передав Росії технології. Це вже стосується будь-яких ударних безпілотників.

Можливо, поява "Герані-5", яка фактично є іранським ракетоподібним безпілотником, пов'язана з тим, що іранський режим намагався відкупитися, аби в разі проблем переїхати в Росію.

Тут я б говорив про детальне вивчення того, наскільки глибоко Іран передав технології Росії. Якщо ми говоримо про класичний "Шахед", то там передали повний обсяг технологій, окрім деяких основних компонентів. І от є питання, чи ситуація в Ірані не могла змусити режим передати всі свої технології Росії, аби забезпечити собі спокійне перебування на російській території. Це питання треба досліджувати.

Але стратегічна помилка вже сталася. Згадаємо нещодавній виступ командувача Європейського командування США Алексуса Гринкевича, який повідомив, що Китай активно фінансує Росію, Іран, Північну Корею, щоб створювати окрему вісь зла, яка протистоїть нормальному порядку у Європі.

Тут є що досліджувати. Тому натепер важко сказати, як умовне падіння режиму в Ірані вплине на постачання комплектовання до Росії. Адже тривалий час ми бачимо заміну деяких технологій на китайські.

Хочу навести приклад Сирії. Падіння режиму відбулося, але Росія зберегла певні можливості. Вона в такому нейтральному статусі перебуває.

Путін обіцяв своїм партнерам золоту парасольку, а вона зламалася. І ми очікуємо, що після цього всі партнери відвернуться від Путіна. А тут бачимо, що прибрали режим у Сирії, але ситуація не змінилася.

Ситуація у Венесуелі. Забрали Мадуро, але не відбулася суттєва зміна влади чи активна присутність збройних сил США. Деякі експерти вже почали розподіляти російську зброю та говорити, як вона надійде до України.

Хоча знову-таки американці прилетіли у Венесуелу, забрали Мадуро й полетіли. Там не залишилося нікого, хто б передав Україні російську зброю.

Чому Путін вдарив "Орешником" по Львівщині?

Удар "Орешником" по Львівщині. Це була помста Путіна за так званий удар по його резиденції? Чи це сигнал Європі й Трампу?

Безглуздий крок Путіна. Але давайте спочатку. Перше. Застосування ракети "Орешник". Це не балістична ракета середньої дальності. Вкотре буду казати, що це модернізована міжконтинентальна балістична ракета.

Як ми це знаємо? Перед застосуванням Росія сповіщала США, що буде застосовувати таку зброю. Це було напередодні удару по Дніпру та по Львівщині. Чому росіяни це зробили? Щоб це не сприймалося як удар по території Європи або США. Щоб не спричинити зворотного удару по території Росії. Це була б уже умовна ядерна війна.

У вирі сучасних асиметричний військових операцій, які бачимо за останній час… Тут згадаємо про операцію "Павутина", знешкодження тіньового флоту Росії в акваторії Середземного моря. На цьому тлі підсвічується питання ядерної зброї. Ще раз стверджується, що це зброя, після якої нічого не залишиться. Фактично буде кінець історії. Тобто "якщо ми її застосуємо, то не буде кому сказати, що ми перемогли".

Тому ядерна зброя стає дедалі менш ефективною. Тому що пріоритети в житті зовсім інші. Але повернемося до початку.

Чому "Орешник" – міжконтинентальна балістична ракета? Тому що в неї було кілька бойових частин. Якщо у разі Дніпра було 36 ударних суббоєприпасів, то у разі Львівщини було застосовано лише 12.

Те, як прилетіло по Львівщині, – це була 100% поразка, навіть якби там було ядерне озброєння. Бойові частини летіли нерівномірно. Просто летіло в одну купу.

Це свідчить, що в них проблеми з технологіями?

Це – проблеми з технологіями. У них гіроскоп був приблизно такий, який використовували на ракеті Гагаріна. Ця ракета була зібрана з елементів старих радянських ракет або з наявних міжконтинентальних балістичних ракет на кшталт "Ярса", "Сатани", можливо, й залишки "Піонера" є. Росіяни зібрали все це до купи й запустили.

У першому разі був провал щодо удару по Дніпру. Але виглядало феєрично. Вдруге виглядало феєрично, але з погляду військової тактики – неефективно.

Що хотів сказати Путін? Що це сучасна зброя, яка запускає велику кількість боєголовок, що розлітаються по різних об'єктах. І умовно жодна система ППО не перехопить її.

Знову-таки система протиракетного захисту передбачає перехоплення до того моменту, як ракета розходить на 12 чи 36 бойових засобів.

Я б тут говорив більше про технологічну недбалість та нерозуміння застосування озброєння з боку Росії, ніж про перспективний надсучасний вид озброєння.

Ось така чергова папка, яку принесли Путіну з вундервафлею. Уже була ракета, яка літала навколо земної кулі та незрозуміло, куди прилетить. До того ж вона залишає слід та її видно на всіх засобах радіолокації. Її не складно перехопити. Це такий от страшний сон за температури 40 градусів, а не сучасний вид озброєння.

Давайте порівняємо. "Орешник" коштував Росії понад 50 мільйонів доларів. Водночас удар "Шахедами" коштував близько 12 мільйонів доларів. Гляньте на результат від цих ударів.

Це агонія з боку Росії. Але проблема в тому, що у них достатньо можливостей та зброї, яка дозволяє вести таку війну та бити по території України.

Тут вже питання до того, як реагуватиме світ. У Британії заявили, що за рік розроблять сучасні балістичні ракети для України, які долітатимуть до Москви. Добре. А що зі Storm Shadow? Вона вже виробляється. Давайте збільшимо обсяги виробництва. Тим паче що ці ракети ефективно себе продемонстрували.

А давайте ви нам передасте не 14 ЗРК Raven з нашими ракетами Р-73, а 100 машин. Або дасте більше тактичних засобів радіолокації.

Тобто як світова спільнота відреагувала? Командувач збройних сил США у Європі сказав, що вони об'єднуються. Британія каже, що через рік надасть якусь зброю. Але все одно немає єдності, яка передбачала б розподіл ресурсів та можливості, щоб продемонструвати можливості об'єднаної Європи для власного захисту.

Що зробила Росія? Вона об'єднала зусилля з іншими країнами. Північна Корея дає балістичні ракети та артилерійські снаряди. Іран надає технології дронів та частково комплектовання до дронів. Китай надає велику кількість різного комплектовання, фінансує, закуповує навіть побутові елементи, які потрібні Росії.

Білорусь, яка тривалий час не була під санкціями, розгорнула масове виробництво мікрочипів. Білоруси за своєю технологічністю перебувають на рівні 2012 року, а то й раніше. Але це основні види електроніки, які стоять у російській зброї. 6 мільйонів чипів за 2025 рік було надано з Білорусі.

Росія змогла об'єднати навколо себе низку країн, які допомагають їй вести війну. Ми поки що отримуємо рішення у вигляді броні, яка не може бути захищена від ударних безпілотників, а також різноманітні засоби ураження. Але це не є єдиною стратегією з розподілу, хто скільки зброї виробляє.

Європа спробувала зробити стратегію розвитку європейського ВПК. Але закінчилося це тим, що завод Rheinmetall так і не вийшов на кінець 2025 року до тих показників, які обіцяв.

Які проблеми має Росія з виробництвом "Орешника"?

Чи будуть вони ставити "Орешник" на серійне виробництво? Або ж це лякалка для Заходу?

Друга ракета, яка прилетіла по Львівщині, умовний "Орешник", як росіяни його називають, зібрали з вживаного комплектовання.

Росія ще в 2014 році втратила разом із "Південмашем" можливість модернізації та подальшого просування в розробках міжконтинентальних балістичних ракет.

Також у 1990-ті Росія втратила багато інженерів, які розробляли ракети. Частково їх хотіла викрасти Північна Корея, частково самі повиїжджали з рабства, бо далі пішли працювати у США, Ізраїль, де виготовляють сучасну зброю.

Росія втратила деякі елементи. Але є ключова річ. Наявність ядерної зброї – це захист. Але ми ж воюємо з Росією, в якої є ядерна зброя.

Пригадаємо війну між Пакистаном та Індією. Дві країни мають ядерну зброю. Ізраїль та Іран також мають ядерну зброю. Вони можуть її застосувати. Але всі воюють звичайною зброєю. Про що це нам каже? Ми маємо виходити за межі сучасної війни. Робити асиметричні рішення з технологічним підходом.

Тоді з'явиться інструмент на кшталт "Павутини". Повірте, це був набагато глибший удар, ніж просто атака ядерної ракети.

Росія в будь-якому разі лякатиме далі світ ядерною зброєю. Натомість що має зробити Європа? Об'єднати зусилля й вибудувати ешелоновану систему протидії такій загрозі. Ще після Дніпра мали б з'явитися системи протиракетного захисту на території України.

Німеччина купила собі ізраїльський Arrow-3. Натепер там купа невідомих дронів шукають цей комплекс. Повертаємося до того, що Росія досі буде жити в умовах віртуального СРСР та віртуальної холодної війни. Росіяни далі лякатимуть світ ядерною зброєю.

Нам треба вибити цей стілець через асиметричні дії та технологічні спроможності. Але є основна проблема. Деякі наші рішення ворог дуже швидко копіює та масштабує. Ми втрачаємо ефективність та можливість розвивати ці технології.

Як Росія вдосконалює "Шахеди" та які є нові загрози?

Була інформація, що "Шахеди" скидають міни в польоті на території України. Також уже застосовують модернізований дрон "Герань-5", де бойова частина становить 90 кілограмів. Наскільки небезпечні ці безпілотники?

"Герань-5" зовнішньо схожа на "Фламінго". Технологія така ж сама, як у нашого "Пекла", "Фламінго", "Стрижа". Це – дешеве рішення, яке може використовувати реактивну тягу для завдання ударів.

Цей засіб ураження може нести близько 200 кілограмів корисного навантаження. Це вчетверо більше, ніж у звичайному "Шахеді".

У будь-якому разі ворог буде намагатися шукати дешеве рішення, яке зможе масштабувати та у великій кількості використовувати по Україні. Умовно, "Орешник" коштує 50 мільйонів, крилата ракета коштує 2 – 3 мільйони, а от така "Герань" – до 100 тисяч доларів.

Вартість масованого обстрілу обходиться так само, але дає більше користі для ворога. Маємо розуміти, що ворог працюватиме над розширенням його технологічних можливостей.

Уже була поява mesh-зв'язку, який забезпечує точніше наведення. Нещодавно Сергій Флеш публікував фотографію "Шахеда" з довгою антеною. Для авіаторів це знайома система по радіомаяках, по яких можна координувати свої дії та розуміти, де ти перебуваєш.

Це – відома на весь світ система, яку використовують у цивільній та військовій авіації, коли немає GPS-сигналу. Ми повертаємося до витоків.

Повернемося ще й до того, що Білорусь обладнала свої вежі мобільного зв'язку вздовж кордону з Україною певними можливостями, які дають змогу не лише передавати сигнал "Шахедам". Згадаємо, що минулого тижня був проліт цих безпілотників винятково по північному кордону України. Це був тестовий режим прольоту "Шахедів" у зоні відповідальності зв'язку, яку забезпечує Білорусь.

На цих вежах стоять радіомаяки, які дають змогу формувати власну систему координат. Їм не потрібно вже використовувати антени "Комета". Тобто нам потрібно шукати рішення, яке б створювало імітацію (спуфінг) цих маяків або виявляти такі маяки на нашій території. Або працювати засобами РЕБ по ворожій території, щоб пригнічувати можливість передання таких даних.

Там уже "Гераням" приписують різноманітні цікаві можливості. Але тут важливо все чітко аналізувати. Треба дивитися, куди рухається ворог.

Ворог натепер формує ударну групу з великої кількості засобів ураження, які можуть контролювати російські оператори завдяки каналам зв'язку з території Білорусі або з тимчасово окупованої території. У Донецьку розбудована стаціонарна система для пуску "Шахедів". Є там можливості щодо зв'язку.

Основний інструмент, куди рухається ворог – отримати якісний зв'язок на "Шахедах". Далі вже можна говорити про покращення певних можливостей, появу додаткових засобів ураження на "Шахедах".

Вони намагалися поставити на "Шахеді" ракету "повітря – повітря" Р-60, пробували встановити ПЗРК. А вже з'являється "Герань-5" – іранський дрон-ракета. Вона може нести додаткове корисне навантаження. Це саме той дрон, який зможе реалізувати використання ракет класу "повітря – повітря".

У будь-якому разі тут має бути технологічна відповідь. Розумна система проти повітряної оборони. Не просто виявити і перехопити. А виявити, зрозуміти намір та знищити. Під час великого нальоту дронів треба активно виявляти основні канали зв'язку та з розумом підходити до перехоплення. Умовно, позбавити можливості зв'язку, а вже потім перехоплювати ці дрони, які стали баражувальними боєприпасами.

Чим будуть корисні Україні польські МіГи?

Як польські МіГи можуть допомогти нашій ППО? Надходила інформація, що начебто в лютому може надійти 14 літаків.

Це більше питання до відновлення експлуатації деяких наших бортів. Також це й про те, що ми не встигаємо вчасно підготувати пілотів до європейських та американських літаків. Нестача технічного складу та пілотів.

Вкотре про це говоримо. Ми бачимо багато реклами щодо вступу в різні бригади. Але немає жодного бігборда, де закликали б стати майбутнім пілотом F-16, Mirage чи Gripen або інженером, який обслуговуватиме ці літаки.

Ми маємо працювати на перспективу. Бо коли у 2030 році ми нарешті зможемо отримати якісь літаки, то нам усе одно не вистачатиме пілотів. Тому треба говорити про зміну деяких важливих інструментів, які використовуємо.

Щодо МіГ-29. Це – посилення нашої спроможності за відсутності достатньої кількості пілотів на американські літаки. Також це можливість використовувати літаки на лінії бойового зіткнення. Вони адаптовані під можливість використання і американських ракет, і протирадіолокаційних HARM, і керованих авіабомб.

Отже, зможемо активніше використовувати їх на лінії бойового зіткнення – там, де іноді F-16 краще не застосовувати. Тому що ворог активно полює на ці літаки завдяки своїм сучаснішим рішенням.