Спадковий принц Ірану Пахлаві пообіцяв визнати Ізраїль і відмовитися від ядерної програми у разі падіння режиму

Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Х.

Звертаючись до союзників у світі, Пахлаві наголосив, що Іран, який асоціюється у світі з "тероризмом, екстремізмом і бідністю", не є справжнім обличчям країни.

"Справжній Іран – це інший Іран. Прекрасний, миролюбний і процвітаючий Іран. Це Іран, який існував до Ісламської Республіки, і це Іран, який відродиться з попелу в день падіння Ісламської Республіки", - підкреслив він.

За словами спадкового принца, після падіння чинного режиму Іран змінить курс у сфері безпеки та зовнішньої політики.

"У сфері безпеки та зовнішньої політики ядерна військова програма Ірану буде припинена. Підтримка терористичних угруповань буде негайно припинена. Вільний Іран буде співпрацювати з регіональними та глобальними партнерами для боротьби з тероризмом, організованою злочинністю, наркотрафіком та екстремістським ісламізмом", - пообіцяв Пахлаві.

У дипломатичній сфері, як зазначив Пахлаві, Іран нормалізує відносини зі Сполученими Штатами та визнає Ізраїль.

"У дипломатії відносини зі Сполученими Штатами будуть нормалізовані, а наша дружба з Америкою та її народом буде відновлена. Держава Ізраїль буде негайно визнана. Ми будемо прагнути розширення Авраамових угод до угод Кіра, що об'єднають вільний Іран, Ізраїль та арабський світ", - наголосив він.

Кронпринц також заявив, що у сфері енергетики Іран, який володіє одними з найбільших запасів нафти й газу у світі, стане надійним і передбачуваним постачальником для міжнародних ринків.

"Політика буде прозорою. Дії Ірану будуть відповідальними. Ціни будуть передбачуваними", - додав він.

За його словами, майбутній Іран дотримуватиметься міжнародних стандартів, боротиметься з відмиванням грошей і корупцією, а державні інституції будуть підзвітні суспільству.

"В економіці Іран є одним з останніх великих невикористаних ринків світу. Наше населення освічене, сучасне, з діаспорою, яка пов'язує його з усіма куточками світу. Демократичний Іран відкриє свою економіку для торгівлі, інвестицій та інновацій. І Іран буде прагнути інвестувати у світ. Ізоляцію замінить можливість. Це не абстрактна візія. Це практична візія. Вона ґрунтується на національних інтересах, стабільності та співпраці", - підсумував він.

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних. 

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.

11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.

Натомість спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації та висловив переконання, що Іран перебуває на порозі звільнення від Ісламської Республіки.

13 січня президент США Дональд Трамп заявив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, може зіткнутися з 25-відсотковим митом на торгівлю зі Сполученими Штатами.

У відповідь Іран закликав американську адміністрацію до перемовин.

14 січня США рекомендували частині свого військового персоналу залишити американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі на тлі напруженості в регіоні.

Згодом президент США Дональд Трамп повідомив, що, за його даними, в Ірані припинилися вбивства протестувальників, а заплановані страти затриманих скасовано.