Графіки світла скасовуються: які будинки більше не вимикатимуть і які ризики існують

В Україні житлові будинки з електричним опаленням віднесли до об'єктів критичної інфраструктури, тому їх не відключатимуть від електроенергії в рамках графіків вимкнень.

Про це заявив віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду. За його словами, відповідні рішення вже ухвалені та оформлені протокольними документами.

Шмигаль уточнив, що такі будинки не будуть вимикатися найближчим часом, окрім випадків аварійних відключень, коли система автоматично відключає навіть критичні об'єкти через загрозу пошкоджень чи аварійні ситуації.

Ситуація в енергетиці України нині залишається дуже складною через російські удари по енергосистемі та сильні морози, через що досі тривають вимкнення електрики та проблеми з теплом у деяких регіонах.

Які саме будинки тепер не будуть "вимикати"

Голова Спілки споживачів комунальних послуг, енергетичний експерт Олег Попенко наголошує: рішення уряду стосується винятково будинків, які працюють лише на електроопаленні, і це принципово важливо для розуміння ситуації.

За його словами, у Києві йдеться насамперед про багатоповерхові будинки вище дев'яти поверхів, де використання газу заборонене нормативами. У таких будинках немає жодних альтернативних джерел тепла — ані газу, ані резервного опалення.

"Фактично все опалення там виключно електричне. Якщо зникає електроенергія — люди одразу залишаються без тепла", — пояснює Фокусу експерт.

За оцінками Попенка, лише в Києві таких будинків понад 200-300.

Водночас він підкреслює, що проблема не обмежується столицею.

В Україні, за його словами, є цілі міста, повністю переведені на електроопалення.

"Нікополь, Марганець, Покров — там вирізали труби централізованого теплопостачання, газу немає взагалі. Усе місто залишилось без централізованого тепла і без газу. Фактично — тільки електроопалення", — зазначає Попенко.

Схожа ситуація, додає експерт, склалася і в Дніпрі.

Там міська влада від'єднала до тисячі невеликих багатоквартирних будинків — переважно по вісім–десять квартир — від централізованого теплопостачання та перевела їх на електроопалення.

"Людям прямо сказали: труби міняти не будемо, ви переходите на електроопалення. Це створило велику системну проблему", — каже він.

Попенко пояснює, що нині в Києві частина багатоквартирних будинків не має тепла через проблеми із запуском ТЕЦ — йдеться приблизно про 40–50 будинків. Водночас більшість житла, де мешканці фактично залишилися без обігріву, — це саме будинки з електроопаленням.

Він також наголошує на принциповому розмежуванні, яке часто ігнорується в публічних дискусіях.

"Потрібно чітко відділяти будинки, які повністю працюють на електроопаленні, від будинків із централізованим теплом, але з електроплитами. Це різні речі. Якщо у 16- чи 25-поверхівці є централізоване опалення і не працює насос — можна поставити генератор. А якщо будинок виключно на електроопаленні — альтернатив немає, треба просто дати електроенергію", — пояснює Попенко.

Будинки як критична інфраструктура: ризики

Експерт визнає: саме рішення — правильне. Але застерігає щодо ризиків.

"З іншого боку, завжди є небезпека, що під шумок хтось спробує "намалювати схему" — по документах показати, що будинок нібито на електроопаленні, і таким чином включити його до переліку. Хтось на цьому може собі "намалювати". Але загалом сама дія — правильна", — зазначає експерт.

Ключовою проблемою Попенко називає ручний режим управління, який традиційно супроводжує подібні рішення.

"Коли в державі слабкий контроль і все працює в ручному режимі, завжди знайдеться місце для схематозу. Це може бути й на рівні органів місцевого самоврядування, і на рівні обласних військових адміністрацій", — пояснює він.

За словами експерта, ефективно перевірити такі рішення в масштабах країни практично неможливо.

Навіть у межах одного міста це викликає серйозні труднощі.

"Хто реально зможе перевірити, чи в конкретному будинку справді вирізано централізоване теплопостачання, чи є там газ? Чи існує взагалі повний і достовірний перелік таких будинків? У масштабах Києва це вже проблема, не кажучи про всю Україну", — зазначає Попенко.

Окремий ризик, за його словами, пов’язаний із незаконно збудованими багатоквартирними будинками, частина з яких дійсно працює виключно на електроопаленні.

"Тут потрібно зібрати великий масив інформації, усе проаналізувати, розробити певну концепцію і перевірити це в максимально короткі строки. І чи є в держави група фахівців, які здатні робити це фактично цілодобово? Я дуже сумніваюся", — наголошує експерт.

Попенко вважає, що технічно рішення можуть почати реалізовувати досить швидко.

Раніше Фокус писав про те, хто має робити та оплачувати ремонттруб, якщо стався прорив через перебої з опаленням.

Також Фокус розбирався, які реальні ризики несуть відключення світла для економіки, чи справді ситуація загрожує системною кризою та що потрібно зробити, аби уникнути повторення таких сценаріїв наступної зими.