Штрафи, суд та конфіскація майна: чим загрожує несплата кредитів

Що буде, якщо не платити за кредит, взятий онлайн?

Несплата онлайн-кредиту в Україні має юридичні наслідки, навіть якщо позику оформлювали дистанційно та без особистого візиту до банку. У разі порушення умов договору кредитор має право вимагати повернення тіла кредиту та відсотків у судовому порядку, пише 24 Канал з посиланням на "Юридичну газету".

Якщо суд стане на бік фінансової установи, можливе відкриття виконавчого провадження з подальшим арештом рахунків і майна позичальника. Водночас без рішення суду такі заходи не застосовуються.

Довідково: Під час воєнного стану для позичальників діють спеціальні гарантії. Зокрема, кредиторам заборонено нараховувати штрафи та пеню за прострочення, а також змінювати процентну ставку в бік збільшення. Водночас обов’язок сплачувати основну суму боргу та базові відсотки залишається чинним.

Разом з цим, війна визнається форс-мажорною обставиною, тому фінансова відповідальність за прострочення не застосовується до завершення воєнного стану, однак сам борг не анулюється і підлягає погашенню в майбутньому.

Чим загрожує несплата кредиту на практиці?

На практиці у разі несплати онлайн-кредиту позичальник спочатку отримує нагадування у вигляді повідомлень та дзвінків від кредитора. Якщо заборгованість зберігається тривалий час, то фінансова установа може залучити колекторів або передати борг іншій компанії.

Зауважте! Ці нюанси регулюються Законом "Про споживче кредитування".

Наступним етапом, за відсутності врегулювання, стає звернення до суду. Щоб уникнути негативних наслідків, позичальнику доцільно заздалегідь ініціювати реструктуризацію боргу або розглянути можливість рефінансування на більш прийнятних умовах.

Що робити, якщо подали в суд за борги?

• Якщобанк подає до суду за борги, насамперед варто перевірити, чи не пропущено строк позовної давності. За загальним правилом він становить три роки для основного боргу та один рік для штрафних санкцій. Змінити ці строки в бік збільшення можна лише за згодою сторін у договорі, тоді як їх скорочення законом не допускається.

• Другий крок – детально проаналізувати суму заборгованості та розрахунки, надані кредитором. На практиці саме в частині штрафів, пені та відсотків найчастіше трапляються помилки або свідоме завищення вимог.

• Крім того, боржнику доцільно заздалегідь підготувати докази для зменшення розміру штрафних санкцій. До таких документів можуть належати підтвердження складного фінансового становища, втрати доходу, хвороби чи інших обставин, які суд може врахувати при ухваленні рішення.