Інфляція та дефіцит кадрів: NZZ про приховані проблеми "воєнного кейнсіанства" Путіна

Через майже чотири роки після початку повномасштабного вторгнення російська економіка демонструє парадоксальну стійкість, яка, однак, має свою ціну. Попри прогнози швидкого краху, Кремль зумів перевести країну на рейки "військового кейнсіанства", де драйвером зростання стала оборонна промисловість. Проте за фасадом стабільних звітів ховаються глибинні структурні перекоси: вичерпання резервів, кадровий голод та класична дилема "гармати замість масла".

Про це йдеться в аналітичному матеріалі Neue Zürcher Zeitung.

Видання зазначає, що у 2025 році витрати на армію та "національну оборону" сягнули безпрецедентних 40% державного бюджету РФ. За перші три роки великої війни військовий кошторис зріс більш ніж удвічі. Це дозволило тимчасово оживити економіку через гігантські вливання державних коштів, але створило ефект перегріву.

Експертні оцінки ситуації полярні. Якщо звіт Forbes за листопад 2025 року констатує, що "російська воєнна машина демонструє очевидні ознаки втоми", а Кремль "більше не може приховувати своє скрутне становище", то економісти CASE-Center вважають інакше. На їхню думку, наразі важко уявити сценарій кризи такого масштабу, який змусив би Путіна змінити політику.

Однак аналітики виділяють п'ять критичних викликів, що стоять перед Москвою станом на початок 2026 року. Головний з них - фінансування війни. Фонд національного добробуту (ФНД), який слугував "подушкою безпеки", стрімко тане.

"Три чверті фонду вичерпано після трьох років війни - це близько 113 зі 148 мільярдів доларів. Лише у 2023 році з нього вилучили 3,46 трильйона рублів, що дорівнює понад 40% військових витрат", - наголошується у статті.

Інші проблеми не менш серйозні:

• Інфляція: У 2024 році вона перевищила 8%. Хоча Путін обіцяв зниження до 6% на кінець 2025 року, реальні цифри, ймовірно, значно вищі за офіційну статистику.

• Кадровий голод: Військово-промисловий комплекс відсмоктує кадри з цивільного сектору. Станом на лютий 2024 року в "оборонці" працювало близько 3,5 млн осіб, але мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців загострюють дефіцит рук.

• Технологічна залежність: Попри спроби імпортозаміщення, залежність від західних компонентів залишається критичною, а обхід санкцій стає дорожчим.

Швейцарське видання резюмує: хоча російська економіка витримала перший удар завдяки переорієнтації на Китай та Глобальний Південь, її майбутнє цілком залежить від жорсткості санкційного режиму. Повторення сценарію розпаду СРСР через "гонку озброєнь" поки що виглядає малоймовірним, якщо Захід суттєво не посилить тиск.

Раніше The Spectator розкрив план Путіна щодо України.