Огляд російських фейків за 14—20 січня 2026 року

З 14 по 20 січня 2026 року аналітики «Детектора медіа» задокументували 10 дезінформаційних вкидів. Зокрема, російські пропагандисти поширювали фейки про нібито готовність українців віддати Донбас в обмін на світло, поширювали згенеровані ШІ скарги «військових» на забезпечення, маніпулювали даними про службу жінок у ЗСУ, запускали масштабні інфоатаки іноземними мовами та вигадали історію про «пограбування» футболіста Кіліана Мбаппе українцем.

Ключові наративи цього тижня

Протягом звітного періоду російська пропаганда зосередилася на експлуатації гуманітарних труднощів зими та використанні новітніх технологій для створення ілюзії внутрішнього розколу.

Маніпуляція статтею The New York Times про «відмову від Донбасу» через ситуацію з теплом у Києві

Російські пропагандистські сайти, зокрема «Московский комсомолец» і «Военное обозрение», поширили твердження, нібито українці готові віддати Донбас Росії в обмін на припинення ударів по енергетиці. Як «доказ» вони наводять статтю в The New York Times. Пропагандисти роблять висновок, що масовані атаки по критичній інфраструктурі «дають плоди» та змушують українців погоджуватися на умови Кремля.

Приклад поширення маніпуляції. Джерело: StopFake

Оригінальна стаття NYT «Найсуворіша зима у Києві» присвячена гуманітарним наслідкам обстрілів, а не політичним поступкам. Пропагандисти вирвали з контексту слова 23-річного киянина про те, що «люди втомилися». Проте в наступному ж абзаці цей самий герой наголошує, що він категорично проти передачі територій, оскільки це лише заохотить агресора. Журналісти NYT підкреслюють стійкість українців, а не їхню готовність до капітуляції.

ШІ-відео зі «скаргами» військових на фронті

Центр протидії дезінформації поінформував про активізацію поширення відеороликів, де чоловіки в однострої скаржаться на відсутність харчів, техніки та «марність боротьби». Ці відео мають ознаки генерації ШІ: неприродні голоси й міміку. «Герої» відео ніколи не вказують свої підрозділи, прізвища й інші деталі, які можна було б перевірити.

Приклади поширення фейкових відео, наведені у публікації Центру протидії дезінформації

У Центрі протидії дезінформації повідомляють, що ці ролики є частиною інформаційно-психологічної операції. Використання ШІ дозволяє ворогу масово створювати ілюзію «автентичних» звернень із мінімальними витратами. Головна мета відеороликів — деморалізувати суспільство та створити враження, що армія перебуває на межі колапсу.

Росія запустила багатомовну кампанію дезінформації, щоб підірвати підтримку України в Європі та дискредитувати її дипломатію

На майже 100 інформаційних ресурсах опублікували близько 5 тисяч матеріалів. Понад половина з них — іншими, ніж українська і російська, мовами. Ключові теми: дискредитація мирних зусиль ЄС, звинувачення України у «міжнародних злочинах» щодо танкерів Delta Harmony та Matilda й просування іміджу «failed state».

У Центрі стратегічних комунікацій повідомляють, що у цій інформаційній кампанії задіяні мережі російських пропагандистських медій Pravda, Sputnik та RT. А поширення матеріалів різними мовами свідчить про спробу Кремля вплинути на виборців держав Заходу, щоб вони тиснули на свої уряди для припинення допомоги Україні. Усі ці ресурси є частиною єдиної екосистеми дезінформації, що координується російськими спецслужбами.

Фейк про «примусову мобілізацію жінок»

Російські ресурси поширюють дезінформацію, що Україна почала масово залучати жінок до війська, щоб замінити загиблих офіцерів-чоловіків. Пропагандисти стверджують, що влада нібито «готує суспільство до тотальної війни» і що жінок на фронті стає дедалі більше через безнадійну ситуацію.

Твердження пропагандистів базуються на перекручених словах радниці Генштабу Оксани Григор’євої. Зі слів Григорʼєвої, зростання частки жінок-офіцерів (з 4% до 21%) є результатом планових реформ і добровільного вибору жінок, а не мобілізації. В Україні жінки служать добровільно. На військовий облік обов’язково стають лише медикині та фармацевтки, але навіть їхня мобілізація зараз не проводиться примусово.

Фейк про «пограбування» футболіста Мбаппе українцем

Пропагандисти поширювали відео, стилізоване під відеоматеріал французького медіа L'Équipe. У ньому стверджується, що український працівник обікрав капітана збірної Франції Кіліана Мбаппе на 2 мільйони євро. Як наслідок, футболіст нібито опублікував допис на підтримку Володимира Путіна.

Приклад повідомлення із поширенням фейку. Джерело: Укрінформ

Як повідомляє «Укрінформ», видання L'Équipe не публікувало такого сюжету. А ролик не відповідає матеріалам видання за оформленням. На сторінці Мбаппе в інстаграмі немає публікацій на підтримку Путіна. А найсвіжіші публікації стосуються моди та футболу.