ПФУ не враховує доходи через втрату документів: що робити пенсіонерам

Українські пенсіонери, які працювали у 1990-х роках та мали високі заробітки, часто стикаються з проблемою неможливості підтвердити свої доходи через втрату архівів підприємств. Це призводить до суттєвого заниження пенсійних виплат. Проте існує законний механізм, що дозволяє врахувати зарплату навіть за відсутності первинних документів.

Про це розповіла журналістка видання На пенсії Ірина Полякова, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів № 919.

За словами журналістки, Пенсійний фонд України (ПФУ) часто відмовляється враховувати довідки про доходи за 90-ті роки, якщо не може провести зустрічну перевірку через знищення архіву. У такій ситуації інспектори просто не беруть до уваги ці роки, що фактично позбавляє людину частини заробленої пенсії.

"Це, по суті, крадіжка вашого чесно заробленого стажу та грошей. Ви стаєте заручником ситуації. Архів згорів не з вашої вини, але розплачуєтесь за це ви – своєю пенсією", – зазначила Полякова.

Експертка наголосила, що покази свідків у цьому питанні не допоможуть. Згідно з рішенням Верховного Суду, свідки можуть підтвердити лише факт роботи (стаж), але не розмір заробітку.

Як діє Постанова № 919

Уряд ще у 2006 році ухвалив постанову, яка регулює порядок визначення зарплати у випадках, коли первинні документи втрачено не з вини пенсіонера (стихійне лихо, пожежа, техногенні катастрофи, бойові дії).

Документ дозволяє розрахувати пенсію не за фактичними виплатами, які неможливо підтвердити, а виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною посадою у відповідний період.

"Так, це може бути трохи менше, ніж ви отримували тоді з преміями. Але це точно набагато краще за нуль, який вам би інакше поставив Пенсійний фонд", – пояснила журналістка.

Алгоритм дій для пенсіонера

Щоб скористатися цим правом, необхідно зібрати доказову базу та пройти кілька етапів:

• Отримати офіційне підтвердження відсутності документів. Потрібно надіслати запити до обласного державного архіву, трудового архіву міста чи району, а також до підприємства-правонаступника (якщо воно існує). Відповідь має містити причину відсутності документів (пожежа, повінь, бойові дії тощо).

• Знайти інформацію про тарифну ставку. Це найскладніший етап. Дані про оклади за конкретний рік та посаду можна шукати у правонаступників, в управліннях праці та соцзахисту, але найкращим джерелом є галузеві профспілки.
  "Зверніться до центрального комітету профспілки вугільників, освітян, медиків чи будівельників. У них в архівах точно лежать галузеві угоди за 90-ті роки", – радить Полякова.

• Подати заяву до ПФУ. Необхідно написати заяву з проханням провести перерахунок пенсії, застосувавши Порядок визначення заробітної плати, затверджений постановою КМУ № 919, у зв’язку з втратою документів не з вини заявника. До заяви слід додати отримані архівні довідки та дані про тарифну ставку.

Судова перспектива та особливості для ВПО

Журналістка попередила, що у більшості випадків Пенсійний фонд відмовить у задоволенні такої заяви, посилаючись на формальні причини. Однак саме ця письмова відмова є підставою для звернення до суду, де шанси на перемогу є високими.

Особливо це стосується внутрішньо переміщених осіб та жителів територій, де велися бойові дії. Судова практика останніх років свідчить, що суди визнають загальновідомі факти (наприклад, руйнування Маріуполя чи інших міст) і не вимагають від людини неможливого – довідок з окупованих архівів.

"Саме ця відмова – це ваша перепустка в суд. Верховний Суд вже неодноразово вказував, що людина не винна, якщо держава чи власник заводу не зберегли архів", – підсумувала Ірина Полякова.

Також нагадаємо про вихід на пенсію у 65 років: що робити, якщо не вистачає одного року стажу.