/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fef978bbce8ff8bd62c80a22e48ddc53b.jpg)
Кремль планує майбутнє Приазов'я до 2040: устриці, курорти та 23,6 мільйона туристів
На початку 2024 року, серед триваючих військових дій та руйнувань, які зазнав регіон Приазов’я, Кремль ухвалює документ, що мав би визначити його майбутнє до 2040 року. Ця «Стратегія стійкого розвитку Приазов’я» була представлена як дорожня карта для розвитку інфраструктури, туризму та економіки в окупованих частинах Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також у Криму.
Автори стратегії, ймовірно, ігнорували реалії війни, санкцій та деградації місцевої інфраструктури, висуваючи амбітні цілі: покращити комунальні послуги для 2,58 мільйона осіб, створити комфортні умови для 750 тисяч жителів та залучити 23,6 мільйона туристів на рік. Документ декларував "екологічну трансформацію" та розвиток рибного господарства.
Серцем цих розробок стала ідея про будівництво федерального курорту "Приморськ" у Запорізькій області. Поряд із цим ефектним проєктом, план передбачав створення осетрових господарств, устричних ферм та навіть промислову переробку медуз. Усе це виглядало як обіцянки світлого майбутнього, що сяє серед руїн сьогодення.
Однак українська розвідка швидко викрила справжню мету цього плану. Згідно з аналізом Служби зовнішньої розвідки України, ці "цивільні" проєкти є лише ширмою для приховування реальних інтересів держави-агресора. Масштабні зміни водогосподарських схем Дону та Дніпра, а також модернізація портової інфраструктури Азовського басейну мали на меті не розвиток регіону, а посилення військово-логістичних спроможностей РФ.
У звіті Служби зовнішньої розвідки України було зазначено, що така стратегія є інструментом політичної демонстрації контролю, що поєднує завищені соціально-економічні обіцянки з інфраструктурними проєктами, спрямованими насамперед на власні інтереси. Це не мало на меті покращення життя населення Приазов'я, а лише утвердження російського домінування.
Наразі "Стратегія стійкого розвитку Приазов’я до 2040 року" залишається набором популістських проєктів, відірваних від реального стану справ. Вона ігнорує екологічні ризики, технічні обмеження та сам факт війни, в якій перебуває регіон, підкреслюючи бажання Кремля легітимізувати окупацію через бюрократичні механізми, поки українська сторона продовжує боротьбу за звільнення своїх земель.
Затверджена Кремлем стратегія формально охоплює сім суб'єктів РФ, до яких входять тимчасово окуповані Автономна Республіка Крим, а також частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Це позиціонується як один з кроків до виправдання включення цих територій до правового, адміністративного та економічного простору Російської Федерації.
Окремо стратегія задекларувала 79 заходів за 18 напрямами, включно з відновленням систем гідрометеорологічного та екологічного моніторингу і утилізацією затонулих суден в Азовському морі. Незважаючи на такі ініціативи, в документі відсутні конкретизовані джерела фінансування або чіткі механізми реалізації, а перелік екологічно небезпечних об’єктів, з яких заплановано ліквідувати 17 із 30, також не деталізовано.
«Документ декларує "екологічну трансформацію", розвиток інфраструктури, туризму, водного транспорту та рибного господарства, однак набір цілей до 2030 року має вигляд відірваного від реальності регіону, який перебуває в умовах війни, санкцій та деградації базової інфраструктури», – зазначають у розвідці.
«У підсумку стратегія – це інструмент політичної демонстрації контролю, що поєднує завищені соціально-економічні обіцянки з інфраструктурними проєктами, орієнтованими насамперед на інтереси держави-агресора, а не населення Приазов’я», – акцентували в українській розвідці.
Таким чином, стратегія Кремля щодо Приазов'я є яскравим прикладом спроби замаскувати геополітичні амбіції під виглядом турботи про розвиток, незважаючи на катастрофічні реалії війни. Цей документ продовжує бути інструментом пропаганди, який ігнорує страждання місцевого населення заради демонстрації контролю та власних військових інтересів.

