Несподіваний маневр: Україна та США пропонують Росії енергетичне перемир'я

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі президент України Володимир Зеленський оголосив про заплановану тристоронню зустріч в Об'єднаних Арабських Еміратах. Переговори, що мали відбутися 23 січня, передбачали участь представників України, Росії та США з метою обговорення компромісів. До української делегації увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов та секретар РНБО Рустем Умєров. США були представлені спеціальним посланником Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, які вирушили до Москви 22 січня для зустрічі з Володимиром Путіним, а потім мали приєднатися до робочих груп в Абу-Дабі.

Серцем майбутніх дискусій мала стати пропозиція про тимчасове «енергетичне перемир'я». Ця концепція передбачала, що Москва припинила б атаки по українській енергетичній інфраструктурі, включаючи електростанції, системи опалення та водопостачання. У відповідь Україна припинила б удари по російських нафтопереробних заводах і танкерах «тіньового флоту», які Росія використовує для обходу санкцій.

Проте реалізація цієї ідеї зіткнулася з низкою перешкод. Росія повідомила США про готовність Путіна до паралельних переговорів з Україною за участю посередників, але не дала офіційної згоди на тристоронні переговори. Ця невизначеність залишала подальшу долю зустрічі в Абу-Дабі під питанням.

Експерти та аналітики висловили значний сумнів у тому, що Володимир Путін погодиться на запропоновані умови. Для Кремля систематичні удари по українській енергетиці залишаються важливим інструментом тиску, особливо в холодну пору року. Припинення цих атак означало б відмову від одного з ключових важелів впливу.

З українського боку також існують серйозні застереження щодо «енергетичного перемир'я». Київ вважає свою кампанію далекобійних дронів проти російських нафтогазових об'єктів та танкерів у Чорному та Середземному морях високоефективною. Ці атаки послаблюють фінансову базу агресора та ускладнюють ведення війни в довгостроковій перспективі. Відмова від них сприймається як втрата важливого важеля впливу.

В Офісі президента України уточнили, що тристороння зустріч досі не підтверджена, і українська та американська сторони очікують відповіді від Москви. Це підкреслює крихкість переговорного процесу та складність досягнення компромісів у конфлікті, де кожна сторона має свої стратегічні інтереси та ефективні важелі впливу.

Пропозиція про «енергетичне перемир'я» випливає з тривалого інтенсивного конфлікту, під час якого Росія активно атакує українську критичну інфраструктуру, а Україна відповідає ударами по російських нафтогазових об'єктах. Згідно з Financial Times, подібні домовленості, хоч і обмежені, вже були, так у березні 2025 року Україна та Росія нібито погодилися припинити удари по енергетичних об'єктах. Проте британська розвідка вважала, що Москва порушила це перемир'я та використала його для накопичення ракет.

За даними Вікіпедія, Financial Times — британська щоденна газета, що виходить у друкованому і цифровому вигляді та присвячена поточним подіям бізнесу та економіки. Редакція базується в Лондоні, Англія, і належить японській холдинговій компанії Nikkei, головні редакційні офіси якої розташовані в Британії, Сполучених Штатах і континентальній Європі. Газета приділяє значну увагу діловій журналістиці та економічному аналізу, а не загальним подіям, викликаючи як критику, так і анонси.

«Краще мати хоч якийсь діалог, ніж не мати жодного», — заявило джерело з посиланням на президента України Володимира Зеленського після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, додавши, що переговори будуть на «технічному рівні».

«Для прогресу обидві сторони мають бути готовими до поступок. Росіяни повинні бути готові до компромісів, тому що, розумієте, до цього повинні бути готові всі — не лише Україна», — підкреслив Володимир Зеленський.

Попри складність діалогу та сумніви з обох сторін, сама ідея «енергетичного перемир'я» відкриває шлях для пошуку можливих точок дотику. Як закликав керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, важливо не втрачати пильності, але й не відмовлятися від дипломатичних зусиль, адже кожен крок на шляху до миру, навіть найменший, може мати велике значення для мільйонів людей.