/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F03dc74f6964a7e7f07c3a736d03a178e.jpg)
Відключення світла та холод у квартирах: чи допоможе Києву потепління і які прогнози експертів
Блекаут у Києві / © Getty Images
Станом на 23 січня 2026 року Київ перебуває у надскладному стані через наслідки масованих атак на інфраструктуру.
Енергосистема міста працює на межі можливостей: через аварійний вихід з ладу кількох об’єктів генерації та відсутність зовнішнього підживлення у Києві тривають екстрені відключення, що подекуди тривають до 22 годин на добу. Паралельно з цим тисячі містян залишаються без опалення, а влада закликає готуватися до найгірших сценаріїв.
Що відомо про темпи відновлення, коли очікувати на полегшення графіків та яку допомогу надають партнери — читайте у матеріалі ТСН.ua.
Майже дві тисячі будинків у Києві залишаються без тепла
Станом на ранок 23 січня у Києві триває відновлення теплопостачання після масованих атак РФ, повідомив мер Віталій Кличко, без опалення залишаються 1 200 багатоквартирних будинків, які підключають до мережі вже вдруге після обстрілів 9 та 20 січня.
Найскладніша ситуація склалася на Лівому березі, у Печерському, а також частині Голосіївського та Солом’янського районів.
Блекаут у Києві / © Associated Press
«До мешканців я звертаюся і говорю чесно: ситуація вкрай складна і це може бути ще не найскладніший момент. Зробіть запас продуктів, води, необхідних ліків. Хто ще має варіанти виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення й тепла, не відкидайте їх. А до роботодавців: організувати гнучкі графіки роботи та, за можливості, перевести працівників на дистанційну роботу», — закликав Кличко.
Водночас в «Укренерго» повідомили про суттєве ускладнення ситуації в енергосистемі зранку 23 січня, через що у більшості регіонів запровадили аварійні відключення.
У відомстві наголосили, що головною причиною є наслідки попередніх атак на електростанції та підстанції, а також раптовий вихід кількох об’єктів генерації в аварійний ремонт.
Там пояснили, що через значні руйнування вціліле обладнання працює з колосальним перевантаженням і потребує зупинок для відновлення.
«Для того, щоб зберегти баланс в енергосистемі і не допустити неконтрольованих знеструмлень, що загрожують довгостроковим виходом із ладу високовольтного устаткування, диспетчери мусили вдатися до екстрених заходів і застосувати аварійні відключення», — йдеться у повідомленні.
Потепління не покращить ситуацію з електропостачанням у столиці
Синоптики повідомляють, що на цих вихідних (24-25 січня) у столиці температура повітря підніметься. Зокрема, у суботу, 24 січня вночі стовпчики термометрів покажуть 9-11°, а морозу, а вдень — 7-9° нижче нуля.
Від понеділка вже прийде відлига. За прогнозами синоптикині Наталки Діденко 26 січня у Києві вдень буде +1°C.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко зазначає, що потепління в Україні знизить споживання електроенергії, проте миттєвого прориву в Києві не буде. Він пояснив, що завдяки вищій температурі світло може бути доступним лише на 1,5–2 години довше на добу.
Хоча ситуація з опаленням стабілізується, а пауза в морозах дозволяє енергетикам підлагодити систему до нових холодів, про кардинальне покращення говорити зарано, зокрема через постійну загрозу нових атак.
«Щонайменше з опаленням зараз поступово воно виходить у стан, коли можна буде спокійно сказати, що працює. Але знову ж таки ми не можемо передбачити наступні атаки», — зауважив експерт.
Яких заходів вживає влада
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що столиці створили опорні пункти обігріву (незламності) у кожному районі. Вони обладнані місцями для ночівлі, обігрівачами, харчуванням та засобами гігієни для багатьох людей у разі потреби.
Водночас Кличко закликав жителів столиці:
-
зробити запас продуктів, води та ліків;
-
розглянути можливість виїзду за місто, де є альтернативні джерела енергії;
-
роботодавців — запровадити гнучкі графіки та дистанційну роботу.
Водночас він повідомив, що до столиці прибудуть 90 генераторів із Варшави, для того аби допомогти подолати кризову ситуацію.
Мер Києва Віталій Кличко / © Getty Images
«90 генераторів вирушили з Варшави до Києва. І будуть використані для допомоги мешканцям Києва подолати виклики енергетичної кризи, в яку Україну занурює Росія масовими обстрілами інфраструктури», — зазначив Кличко у соцмережах.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що сьогодні (23 січня — Ред.) відбулася термінова зустріч групи G7+ з питань енергетичної підтримки України. Партнери поінформовані про ситуацію та потреби у відновленні енергетичної інфраструктури.
За її словами, країни оголосили про нові пакети підтримки, що включають понад 6000 одиниць обладнання та внески до Фонду підтримки енергетики України.
Коли стане більше світла
Ситуація в українській енергосистемі напружена і залежить від подальших обстрілів інфраструктури, повідомила для «24 Каналу» членкиня Наглядової ради «We build Ukraine» Вікторія Войціцька.
Ключовий ризик — спроби росіян повністю знищити об’єкти, що генерують тепло та електрику. У разі успіху ситуація в Києві, особливо на лівому березі, може стати критичною через залежність багатоповерхівок від електроенергії.
Войціцька радить кожній родині мати чіткий план дій на випадок тривалого відключення світла та тепла. Водночас вона наголосила, що влада має підготувати рішення для вразливих категорій, як-от літні люди.
За її словами, покращення в енергосистемі очікується не раніше весни — коли потеплішає та збільшиться світловий день. До середини березня умови залишатимуться складними.
Водночас народний депутат від фракції «Слуга народу» Сергій Нагорняк вважає, що стан енергетичної системи України може почати поступово покращуватися від березня.
«Нам потрібно перетерпіти січень і лютий місяць. Від березня ситуація має поступово покращуватись», — сказав він.
Коли Київ повернеться до стабільних графіків відключень світла
Через масовану атаку 9 січня Київ наразі забезпечується лише власною електроенергією, оскільки зовнішнє підживлення відсутнє. Експерт Геннадій Рябцев в коментарі для УНІАН повідомив, що основних ударів зазнали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, а також підстанції, що з’єднують столицю з Рівненською АЕС та Трипільською ТЕС.
За словами експерта, аварійні відключення триватимуть, поки не відновлять постачання ззовні. Роботи тривають понад два тижні, що свідчить про критичність руйнувань: під час атаки через брак ППО влучили 16 із 18 ракет.
Рябцев прогнозує, що до кінця опалювального сезону суттєво збільшити внутрішню генерацію київських ТЕЦ не вдасться
Своєю чергою, гендиректор YASNO Сергій Коваленко пояснив, що наразі неможливо спрогнозувати повернення до планових графіків через три ключові фактори:
-
погода — кожні мінус п’ять градусів повітря додають системі понад 100 МВт навантаження, що провокує нові аварії;
-
складність відновлення — кожна наступна атака вимагає дедалі масштабніших ремонтів та заміни дефіцитного обладнання.
-
нові обстріли — неможливо передбачити цілі та обсяги нових руйнувань.
Коваленко наголосив, що Київ залишається одним із найскладніших регіонів, і енергетики сподіваються на полегшення ситуації лише з настанням стійкого потепління.
Чи справді 600 тисяч киян виїхали зі столиці
За даними мера Києва, близько 600 тисяч киян виїхали з міста у січні після енергетичних атак. Демограф Олександр Гладун зазначає, що точний підрахунок такої кількості демографічними методами неможливий, і оцінка, ймовірно, отримана через дані мобільних операторів, що може давати похибку. У КМДА цю цифру офіційно не підтвердили.
Експерт вважає цей відтік логічною тимчасовою реакцією. Для міста це зменшує навантаження на комунальні мережі, для людей — шанс перечекати кризу в безпечніших умовах.
Вплив на економіку та інфраструктуру інших регіонів оцінюється як не критичний, оскільки виїзд був розподіленим і тимчасовим. З потеплінням очікується повернення мешканців.

