Ультраправий популіст і друг Орбана може очолити Португалію: як це загрожує українцям та Європі

18 січня в Португалії відбувся перший тур виборів президента країни. Його результати привернули увагу багатьох у світі, оскільки до другого туру потрапив представник не системної політсили – лідер місцевих ультраправих популістів з партії Chega Андре Вентура.

Його успіх занепокоїв багатьох, зокрема, в Україні, яка нині критично залежна від сталої підтримки Європи, а поява нових "фіцо-орбанів" вкрай не бажана зі зрозумілих причин. До того ж у Португалії нині мешкає понад 80 тисяч наших земляків (це трохи менш як 1% населення держави), що автоматично робить новини з далекої західноєвропейської держави актуальними. Загальне занепокоєння українців висловив відомий блогер, лавреат Шевченківської премії Віталій Портников.

У своєму дописі на фейсбуці він, аналізуючи новини з Португалії, констатував системну кризу, в якій опинилися традиційні консерватори й відзначив загальний тренд на радикалізацію як правих, так і лівих у Європі.

24 Канал вирішив трохи зменшити оптику, виставлену публіцистом, та розібратися, що відбувається в Португалії зараз та які причини успіху ультраправого популіста Вентури. У цьому нам допомогли експерти:

• доктор Діогу Леяу – ексдепутат португальського парламенту Асамблеї Республіки, голова парламентської групи дружби "Португалія – Україна" та кавалер українського ордена "За заслуги" третього ступеня.
• Роман Стельмах – блогер, автор телеграм-каналу WithPortugal і представник української громади в Португалії, який живе в країні понад 10 років.

Чому вибори президента Португалії такі важливі?

Політична система Португалії влаштована так, що президент не має багато повноважень, натомість за більшість управлінських рішень відповідає уряд, він же несе відповідальність за політичний курс країни. Нині на чолі уряду стоїть представник соціал-демократичної партії (PSD) Луїш Монтенегру. Він послідовний прихильник України.

Чинний президент – Марселу Ребелу де Соуза – також є вихідцем із PSD, але перед вступом на посаду залишив партію. Це пояснюється тим, що посада президента більше про символічне лідерство та роль морального авторитета нації. Марселу Ребелу де Соуза незабаром закінчить свій другий термін на посаді й, за законом, більше не має права балотуватись.

Дружня бесіда президентів України та Португалії у Києві, 24 серпня 2023 року / фото Офісу Президента

Зазвичай вибори президента Португалії проходять спокійно та виважено, вони мають свій нерв і напругу, але вона, як правило, не виплескується. Втім, цього разу вибори викликали безпрецедентний ажіотаж. Це підтверджує португальський політик, представник Соціалістичної партії (PS) Діогу Леяу.

За пост президента змагалися 11 кандидатів (серед них – навіть був комуніст), 5 з яких мали, згідно з соціологією, практично рівні цифри підтримки та реальні шанси на вихід до другого туру. У підсумку долю першого туру вирішили дрібниці – десь необережне слово на дебатах чи інтерв'ю, десь не підтверджене й, видно, безпідставне звинувачення у домаганнях, а десь – невдала підтримка чинного прем'єра, яка на тлі локальних "чорних лебедів" практично "поховала" фаворита кампанії – представника партії влади PSD (португальські соціал-демократи, в нинішніх реаліях – правоцентристи) Луїша Маркеша Мендеша.

Переможцем першого туру став представник соціалістів (нині – лівий центр) Антоніу Жузе Сегуру. Він провів тиху кампанію, нікого особливо не ображав і жорстко не атакував, взявши 31,1%. Втім, він був виключенням.

Натомість у ситуації "війни всіх проти всіх" добре зорієнтувався лідер ультраправих популістів партії Chega ("Досить") Андре Вентура.

В чому секрет успіху Андре Вентури й хто він такий?

Лідер Chega залучив до участі в кампанії креативних політтехнологів, зробив ставку на соцмережі, а головне – зіграв на суперечливостях між іншими кандидатами, що дало йому 23,5% голосів на виборах і загальне друге місце, це понад 1,2 мільйона виборців.

Андре Вентура бере приклад з Орбана та Трампа / фото з фейсбук-сторінки політика

Оцінюючи успіх Вентури, його недавній колега по парламенту Діогу Леяу, зазначає, що це безумовно сигнал виборців про проблеми. Тому виходу ультраправого політика до другого туру не варто боятися, але потрібно проаналізувати, що до цього призвело. Та зробити висновки.

Чи є в ультраправого кандидата шанси стати президентом Португалії?

Тепер попереду другий тур – другий в історії країни та перший за 40 років (нагадаємо, демократичний режим в Португалії було встановлено в 1974 – 1975 після повалення правої диктатури та усунення загрози виникнення радикальної лівої).

Другий тур виборів президента Португалії відбудеться 8 лютого 2026 року. Соціологія та експерти прогнозують Сегуру солідну перемогу, оскільки вважають, що навколо нього об’єднаються всі прихильники системних партій (що схоже на правду, адже в першому турі, вони голосували за своїх кандидатів).

Соціаліст Антоніу Жузе Сегуру – переможець першого туру виборів / фото з фейсбук-сторінки політика

До речі, цей процес вже відбувається – про підтримку демократичного кандидата вже заявили його політичні опоненти з PSD – кандидат в президенти Маркеш Мендеш і мер Лісабона Карлуш Моедаш.

Нині соціологія дає Сегуру ​​60,8%, натомість Вентурі – 24,5%, трохи більше, за його доробок у першому турі (23,52%).

З такими оцінками згоден і Діогу Леяу, який в коментарі 24 Каналу зазначив, що шанси опонента Вентури значно вищі. Тож "ефект" ультрарадикала, на його думку, не вплине на зовнішньополітичний курс Португалії.

Натомість у внутрішній політиці цей процес вже відбувається. Експерт констатує, що радикальна позиція Вентури та його партії вже впливає на політику та суспільство в Португалії.

Мовиться, зокрема, про зміни до Закону про громадянство, які суттєво ускладнюють життя іммігрантам, які, водночас є важливим драйвером росту економіки держави.

Вентура, як вважається, вичерпав протестний потенціал прихильників простих рішень і не матиме можливостей для росту. У першому турі за нього віддали голоси аграрного півдня Португалії та Мадейри, а також представники португальської діаспори за кордоном.

Андре Вентура мріє стати президентом Португалії / фото з фейсбуку політика

Цікаво, що серед публічних прихильників ультраправого популіста (принаймні, в соцмережах) були й представники української громади. Українців у Португалії – понад 80 тисяч, багато з них живуть тут близько 20 років і давно адаптувались до місцевих реалій. Тож вочевидь, риторика Вентури їм "заходить".

На думку Романа Стельмаха, який живе в Португалії з 2014 року, а з 2022 регулярно організовує проукраїнські мітинги в Лісабоні, у тому, що Андре Вентура та праві популісти можуть мати прихильників серед представників української діаспори, є свої причини.

Він визнає, що й серед його знайомих є ті, хто голосував за Андре Вентуру.

Великий проукраїнський мітинг в центрі Лісабона 24 серпня 2025 року / фото з фейсбуку Романа Стельмаха

Цікаво, що сам Андре Вентура, попри соціологію, яка відводить йому роль відвертого аутсайдера 2 туру, вважає, що ще не сказав останнього слова та заявляє, що претендує тепер на роль лідера всіх правих, включно з центристами, лібералами та лайт-консерваторами, а не лише ультраправими.

Діогу Леяу бачить у Вентурі такі амбіції, але сумнівається, що йому це по силі.

Амбіції ультраправого політика насторожують, але навряд будуть реалізовані. Втім, у наступні тижні "нерви" всім забезпечені. Чого варті лише останні заяви Вентури, в яких він повернувся до свого забутого за часи кампанії "коника" про необхідність повернення Португалії до правої диктатури часів Салазара. Точніше – "трьох Салазарів", бо, за словами політика, один диктатор вже не впорається.

Нині Вентура постійно атакує циганів (у Португалії це не звичні для українців роми, а місцеві гілки народності, що називаються сінті та кале) та вихідців із Бангладеш та інших азійських країн (при цьому під час кампанії використовував мерч, зроблений там).

Втім, гарантій, що колись ультраправі не почнуть атакувати вже українців, не існує. Про ці побоювання говорить Роман Стельмах і наводить цілком слушні паралелі з США, де через хаотичну політику Трампа нині мільйони американців опинилися громадянами другого сорту, а деякі з них стали жертвами "полювання на відьом".

Роман Стельмах до "ефекту Вентури" ставиться філософськи й вважає його таким собі необхідним щепленням нації від популізму, а також важливим сигналом для системних партій.

Фактор Трампа та "сюрприз" від "своїх"

Сказати, що влада нічого не робить з проблемою екстремістів, буде не правильно. Нині топновиною в країні є викриття поліцією та спецслужбами великої мережі ультраправих та неонацистів під назвою "1143" (посилання до дати визнання незалежності Королівства Португалії).

Ця група, серед учасників якої виявились не лише футбольні фанати, але й прихильники та навіть активісти партії Вентури Chega, готувала та здійснювала напади та провокації проти місцевих мусульман. Група "1143" офіційно підтримує Вентуру, а її лідер закликає за нього голосувати. При цьому політик намагається від скандалу дистанціюватися та звинувачує поліцію в тому, що це пряма акція проти нього.

Ще одного удару по його кампанії завдав особисто президент Трамп. На думку Діогу Леяу, тепер ідеологічна та духовна близькість лідера Chega до чинного президента США, яка раніше вважалася козирем, може зіграти проти Вентури.