Гренландія чи Ґрінландія? Філологиня розкриває таємниці української мови

Історія цієї мовної дискусії почалася з питання читачів видання «Главком», які звернули увагу на написання "Гренландія" через "е", тоді як у назві країни присутнє англійське слово "Green", що означає "зелений". Вони припустили, що правильніше було б писати "Ґрінландія", застосовуючи транслітерацію з англійської мови, яка прямо вказує на зелений колір.

Проте мовознавиця Ольга Васильєва, відповідаючи у рубриці «Мовне питання» "Главкому", пояснила, що це припущення є помилковим. Ключ до розгадки криється не в англійській, а в данській мові. Саме з данської (Grønland) відбулася транслітерація назви країни, а не з англійської, як багато хто вважає.

Васильєва роз'яснила, що в українській мові умлаути ø та ö, які присутні в іншомовних словах, часто передаються літерою «е». Таким чином, замість того, щоб вживати «Ґрьонландія» (близько до оригіналу), ми пишемо «Гренландія». Цей принцип також застосовується до інших слів, як-от «Кельн», а не «Кьольн».

Філологиня на прикладі пояснила також, чому існує "омбудсман", але "бізнесмен". Це пов'язано з походженням слів: "бізнесмен" є англійським словом, тоді як "омбудсман" — шведським. Тому, відповідно до правил транслітерації з мови походження, обидва слова пишуться по-різному, незважаючи на схожу структуру.

Ще одне цікаве питання, порушене читачами, стосувалося вживання прикметників на позначення кольорів: чому ми говоримо «зелений», «жовтий», «червоний», але «синій»? Васильєва пояснила, що ця відмінність пов'язана з приналежністю прикметників до різних груп – твердої та м'якої.

Вона уточнила, що «зелений», «жовтий», «червоний» належать до твердої групи прикметників, тоді як «синій» є якісним прикметником м'якої групи. До м'якої групи також входять відносні прикметники (наприклад, «літній», «дорожній»), ті, що походять від прислівників («вчорашній»), і відносні прикметники з відтінком присвійності («братній»). Таким чином, "синій" є винятком серед кольорових прикметників, що належить до м'якої групи.

Це не єдина мовна загадка, яку роз'яснювала Ольга Васильєва. Раніше вона вже пояснювала різницю між значеннями слів «жителі» та «мешканці». Бутували різні твердження, що «мешканці» проживають у помешканнях, а «жителі» — в населених пунктах. Але, згідно з її поясненнями, офіційних розмежувань немає.

Ці приклади ілюструють складність та водночас логіку української мови, де чимало правил базуються на історичних запозиченнях та граматичних структурах. Розуміння цих нюансів дозволяє не лише правильно писати, а й глибше розуміти етимологію багатьох слів.

«Річ у тім, що Гренландія – це транслітерація не з англійської, а з данської мови: Grønland. А в українській умлаути ø, ö передаємо як "е": не Грьонландія, як в оригіналі, а Гренландія; не Кьольн, а Кельн», – пояснила філологиня Ольга Васильєва.

«Тож росіяни в цьому випадку ні до чого. Так само багато хто питає, чому омбудсман, але бізнесмен. Бо бізнесмен – слово англійського походження, а омбудсман – шведського», – додала мовознавиця.

Таким чином, правила української мови виявляються надзвичайно послідовними, навіть якщо вони на перший погляд здаються неочевидними. Розуміння історії мовних запозичень і граматичних груп прикметників дозволяє глибше усвідомити красу та логіку рідної мови, збагачуючи наше повсякденне мовлення.