ЄС та Індія уклали "історичну" угоду про вільну торгівлю

Європейський Союз та Індія після майже двадцяти років переговорів уклали угоду про вільну торгівлю.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться на сайті Єврокомісії.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та глава Європейської ради Антоніу Кошта нині перебувають з візитом у Нью-Делі, де разом прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді погодили фінальний проєкт угоди.

"Ми створили зону вільної торгівлі для 2 мільярдів людей, і обидві сторони мають намір отримати економічний зиск.

Ми послали світові сигнал, що співпраця на основі правил все ще дає чудові результати", – заявила глава Єврокомісії.

Угода, серед іншого, передбачає поступове зниження індійських тарифів на автомобілі з ЄС – зі 110% до 10%.

Мита, що сягають 44% на машинобудування, 22% на хімікати та 11% на фармацевтичні препарати з ЄС, будуть здебільшого скасовані.

Сторони домовилися про скасовування або зменшення на експорт агропродовольчої продукції з ЄС, що відкриває величезний ринок для європейських фермерів.

Крім того, угода надасть компаніям ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, включаючи ключові сектори, такі як фінансові послуги та морський транспорт.

Церемонія підписання документу очікується у вівторок, 27 січня, під час візиту посадовців ЄС до Індії.

Надалі угоду має ухвалити Рада ЄС, а також Європейський парламент.

Парламент Індії має її ратифікувати.

Як повідомлялося раніше, ЄС та Індія також досягнуть домовленостей щодо співпраці в таких сферах, як морська безпека, кібербезпека та боротьба з тероризмом, що є можливою передумовою для спільного виробництва військової техніки.

Нью-Делі, який десятиліттями покладався на Москву у постачанні ключового військового обладнання, останніми роками намагався зменшити свою залежність від Росії, диверсифікуючи імпорт та розвиваючи власну внутрішню виробничу базу.

Європа робить подібні кроки стосовно США.

Угода з МЕРКОСУР спричинила хвилю протестів фермерів у країнах ЄС, зокрема у Франції.

Противники угоди критикують документ через ризики конкуренції з боку імпорту сільськогосподарської продукції з південноамериканських країн.