Неочікувана реакція США: "Індія виграла більше", ніж ЄС в новій торговельній угоді?

Ця історія починається з того, як адміністрація президента Трампа зробила пріоритетом внутрішнє виробництво, що призвело до запровадження мит для інших країн за доступ до американського ринку. Ці дії спонукали держави шукати нові шляхи збуту своєї продукції.

На тлі цих змін Європейський Союз, що значною мірою залежить від торгівлі та потребує інших ринків, якщо його продукція більше не може безперешкодно надходити до Сполучених Штатів, звернувся до Індії.

Кульмінацією цього пошуку стала угода про вільну торгівлю між ЄС та Індією. Однак за океаном Джеймісон Грір, торговий представник США, висловив занепокоєння щодо її умов, вказавши на те, що угода, на його думку, вигідніша Індії.

За словами Гріра, деталі угоди свідчать про те, що Індія отримає ширший доступ до європейського ринку. Посадовець також згадав, що президентка Європейської комісії фон дер Ляєн говорила про мобільність індійських працівників у Європі.

Угода включає поступове зниження індійських тарифів на автомобілі з ЄС зі 110% до 10%. Вона також передбачає скасування мит на європейську продукцію, включаючи 44% на машинобудування, 22% на хімічну продукцію та 11% на фармацевтичні препарати. Крім того, сторони домовилися скасувати або значно зменшити тарифи на агропродовольчу продукцію з ЄС. Також компанії Євросоюзу отримують привілейований доступ до індійського ринку послуг, включаючи фінансові послуги та морський транспорт. Зараз угода має бути схвалена Радою ЄС, Європейським парламентом та ратифікована парламентом Індії.

Цей епізод є частиною ширших глобальних торговельних протистоянь. До прикладу, президент США Дональд Трамп раніше офіційно оголосив про підвищення імпортних мит для Південної Кореї з 15% до 25% через відмову південнокорейського парламенту ратифікувати нову торговельну угоду. Дональд Трамп також підвищив мита на імпорт з Індії через її торгівлю російською нафтою, на що Індія відповіла звинуваченнями Європи та США у торгівлі з Російською Федерацією.

Поточний дискурс, висвітлений у публікації «Главком» за посиланням Fox Business, підкреслює складність сучасних економічних відносин, де кожен гравець прагне максимальних вигод, а великі держави уважно стежать за балансом сил.

«Оскільки президент Трамп зробив пріоритетом внутрішнє виробництво і фактично запровадив плату для інших країн за доступ до нашого ринку, ці держави тепер шукають альтернативні канали збуту своєї надлишкової продукції. Тож Європейський Союз звертається до Індії, намагаючись знайти для себе такий майданчик. ЄС настільки залежний від торгівлі, що йому потрібні інші ринки, якщо він більше не може безперешкодно постачати свою продукцію до Сполучених Штатів», – зазначив торговий представник США Джеймісон Грір.

«Крім того, схоже, що йдеться і про певні додаткові міграційні можливості – не можу стверджувати напевно, але президентка Європейської комісії фон дер Ляєн говорила про мобільність індійських працівників у межах Європи. У підсумку, на мою думку, Індія буде у виграші: вона має дешеву робочу силу, а ЄС, схоже, робить ставку на подальше поглиблення глобалізації – саме тоді, коли ми у США намагаємося виправити частину проблем, породжених глобалізацією», – додав Грір.

Ця історія є нагадуванням про те, що глобальна торговельна арена залишається полем постійної боротьби за вплив та вигоди. Схвалення цієї угоди усіма сторонами стане черговим випробуванням стійкості існуючих міжнародних економічних зв'язків та визначить подальші напрямки співпраці або, можливо, конкуруючих торговельних блоків.